Таку думку висловив секретар ГС «Асоціація виробників Херсонського кавуна» Юрій Палічев, йдеться у повідомленні Херсонської облдержадміністрації.
«Під переробкою мається на увазі в першу чергу підготовка для продажу у свіжому вигляді. Сюди входить сортування, калібрування, мийка та охолодження кавунів, фасування у відповідну тару для відправлення на місця реалізації. Тільки після такої доробки кавуни згодні брати на реалізацію великі торговельні мережі, тим більше — закордонні покупці», — пояснює він.
Таких сортувально-логістичних центрів, на думку Палічева, має бути не меньше десяти на область. Але поки що громадська спілка веде переговори із господарствами і шукає бажаючих запустити принаймні один такий проєкт у якості пілотного.
«Інше питання — що робити із некондиційною продукцією. Щоб виробництво кавуна було рентабельним, продукція повинна реалізовуватись максимально повно. І тут в нагоді стане відродження автентичних рецептів страв з кавуна, таких як кавуновий мед — бекмес, а також квашений кавун — продуктів, що є не тільки смачними, а ще й корисними, а головне — мають більшу додаткову вартість.
Між іншим, бекмес — унікальний продукт, який в Україні виготовлявся тільки на Херсонщині. Невеликими обсягами його виготовляють в області й зараз — на базі одного з господарств зеленого туризму. Продукт користується гарним попитом серед туристів», — додає він.
Також Палічев додав, що є ідеї щодо створення інноваційних продуктів з насіння кавуна, яке також має багато корисних властивостей. Сучасні тренди здорового харчування, а також цікавість споживачів до харчових новинок та екзотики повинні сформувати попит на такі продукти.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

На сьогодні є спільна узгоджена позиція профільних асоціацій щодо підтримки пріоритетності експорту соняшникової олії, без шротів. Мінагрополітики також підтримує необхідність надання пріоритетності продукції з доданою вартістю, в даному випадку олії.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

На Вінниччині через холодну весну сезон малини цього року розпочався із запізненням, а врожайність виявилася нижчою. Водночас ціна ягоди зросла до 150 грн/кг — у 2,5 раза більше, ніж торік.

Україна посідає друге місце у світовому виробництві смородини після Польщі, сформувавши окремий сегмент ягідного бізнесу.

В Австралії розробляють портативний прилад SMART Melon, який визначає стиглість кавуна без розрізання плоду. Технологія використовує акустичну реакцію кавуна, а вимірювання займає кілька секунд.

Україна посідає 10-те місце у світі та перше у Східній Європі за площами насаджень лохини. Водночас за врожайністю українські виробники суттєво поступаються світовому рівню та основним конкурентам.

Українським виробникам поточного тижня вдалося підвищити ціни на кавуни.

Аграрії Полтавщини 2026 року засіяли 3,5 тис. га кавунів і динь. Це дозволило регіону посісти третє місце в Україні за площами вирощування баштанних культур.