Таку думку висловив секретар ГС «Асоціація виробників Херсонського кавуна» Юрій Палічев, йдеться у повідомленні Херсонської облдержадміністрації.
«Під переробкою мається на увазі в першу чергу підготовка для продажу у свіжому вигляді. Сюди входить сортування, калібрування, мийка та охолодження кавунів, фасування у відповідну тару для відправлення на місця реалізації. Тільки після такої доробки кавуни згодні брати на реалізацію великі торговельні мережі, тим більше — закордонні покупці», — пояснює він.
Таких сортувально-логістичних центрів, на думку Палічева, має бути не меньше десяти на область. Але поки що громадська спілка веде переговори із господарствами і шукає бажаючих запустити принаймні один такий проєкт у якості пілотного.
«Інше питання — що робити із некондиційною продукцією. Щоб виробництво кавуна було рентабельним, продукція повинна реалізовуватись максимально повно. І тут в нагоді стане відродження автентичних рецептів страв з кавуна, таких як кавуновий мед — бекмес, а також квашений кавун — продуктів, що є не тільки смачними, а ще й корисними, а головне — мають більшу додаткову вартість.
Між іншим, бекмес — унікальний продукт, який в Україні виготовлявся тільки на Херсонщині. Невеликими обсягами його виготовляють в області й зараз — на базі одного з господарств зеленого туризму. Продукт користується гарним попитом серед туристів», — додає він.
Також Палічев додав, що є ідеї щодо створення інноваційних продуктів з насіння кавуна, яке також має багато корисних властивостей. Сучасні тренди здорового харчування, а також цікавість споживачів до харчових новинок та екзотики повинні сформувати попит на такі продукти.