Про це мова йшла під час роботи спеціальної сесії «Переробка зернових та інші джерела додаткового прибутку» ХV Міжнародної конференції «Зерно Причорномор'я-2018».
«Країни, які прагнуть стимулювати своїх експортерів, полегшують їх діяльність, наприклад, через позбавлення сплати ПДВ», — зауважує директор Української борошномельної компанії Ігор Кобеля і посилається на досвід Туреччини, де підприємства, які у майбутньому експортуватимуть продукцію, вже з перших етапів виробництва не обкладаються ПДВ.
За його словами, «тому і не дивно, що турки купують нашу пшеницю, мелють у себе і все одно виграють у ціні порівняно з нами. Натомість наші переробники змушені тримати на собі упродовж 30-60 днів важкий тягар повернення ПДВ. І це при тому, що йдеться про низькомаржинальний ринок».
Вихід для українських виробників борошна бачать в оптимізації процесів. Зокрема, йдеться і про відвантаження продукції одразу у морські контейнери замість затратних і дефіцитних вагонів, проблеми з якими постійно створює монополіст ринку перевезень.
«Порівняно із тими ж турками, котрі використовують агресивні, логічні, хитрі правила комерції, нам ще треба вчитися захоплювати зовнішні ринки, — визнає Ігор Кобеля. — Враховуємо при цьому, що маємо справу із низькою маржею трейдингу, який вимагає великих швидкостей та обороту».
«Наполягаємо, щоби продукція обов'язково маркувалася брендом «Україна». Світ має ширше дізнаватися, що з України іде достойна, якісна продукція», — резюмував він.
Ірина Садова, AgroPortal.ua

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Світові ціни на пшеницю суттєво зросли за останні вісім тижнів. Серед ключових чинників — погіршення погодних умов у низці регіонів, а також нове загострення ризиків для експорту зерна з України та росії.

На Полтавщині станом на кінець серпня намолотили 1,6 млн т зернових і зернобобових культур — на 165 тис. т більше, ніж торік. Пшениці зібрали 1,2 млн т.

Дочірня компанія АТ «Укрзалізниця» — UZ Cargo Poland — реалізувала передачу рекордного вантажного поїзда через прикордонний перехід із Польщею.

Румунські перевізники заявляють, що місцева агропродукція має пріоритет у перевезеннях до порту Констанца. Українське зерно транспортується за залишковим принципом.

Обмежена пропозиція тоннажу дозволяє судновласникам утримувати високі ставки на перевезення українського зерна.

Президентка Молдови Майя Санду підтримала рішення влади полегшити транзит українського зерна через країну, наголосивши, що допомога Україні важлива і для безпеки самої Молдови.

Фермер Василь Олексюк із Близнюківської громади Харківської області планує зберігати цьогорічний урожай пшениці до наступного року через низькі закупівельні ціни.

«Укрзалізниця» (УЗ) за 10 діб серпня передала через залізничний прикордонний перехід «Вадул-Сірет – Дорнешти» (Румунія) 492 вагони із зерновими вантажами.

Залізничний транзитний коридор через Молдову здатний забезпечити транспортування 4,5 млн т зерна на рік.

Китай визначив ціль довести виробничий потенціал зерна до 725 млн т у межах п'ятирічного плану розвитку сільського господарства на 2026–2030 роки. Основний акцент зроблено на впровадженні сучасних технологій, модернізації агросектору та зміцненні продовольчої безпеки.