Про це мова йшла під час роботи спеціальної сесії «Переробка зернових та інші джерела додаткового прибутку» ХV Міжнародної конференції «Зерно Причорномор'я-2018».
«Країни, які прагнуть стимулювати своїх експортерів, полегшують їх діяльність, наприклад, через позбавлення сплати ПДВ», — зауважує директор Української борошномельної компанії Ігор Кобеля і посилається на досвід Туреччини, де підприємства, які у майбутньому експортуватимуть продукцію, вже з перших етапів виробництва не обкладаються ПДВ.
За його словами, «тому і не дивно, що турки купують нашу пшеницю, мелють у себе і все одно виграють у ціні порівняно з нами. Натомість наші переробники змушені тримати на собі упродовж 30-60 днів важкий тягар повернення ПДВ. І це при тому, що йдеться про низькомаржинальний ринок».
Вихід для українських виробників борошна бачать в оптимізації процесів. Зокрема, йдеться і про відвантаження продукції одразу у морські контейнери замість затратних і дефіцитних вагонів, проблеми з якими постійно створює монополіст ринку перевезень.
«Порівняно із тими ж турками, котрі використовують агресивні, логічні, хитрі правила комерції, нам ще треба вчитися захоплювати зовнішні ринки, — визнає Ігор Кобеля. — Враховуємо при цьому, що маємо справу із низькою маржею трейдингу, який вимагає великих швидкостей та обороту».
«Наполягаємо, щоби продукція обов'язково маркувалася брендом «Україна». Світ має ширше дізнаватися, що з України іде достойна, якісна продукція», — резюмував він.
Ірина Садова, AgroPortal.ua

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

Херсонська обласна військова адміністрація спільно з Кабінетом Міністрів України розробляє програму відшкодування транспортних витрат агровиробникам, які змушені вивозити врожай до інших областей через знищення зерносховищ у регіоні.

Керівника підприємства в Одеській області та начальника лабораторії підозрюють у сприянні державі-агресору та приховуванні походження 7857 т української пшениці вартістю понад 60 млн грн.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) за матеріалами досудового розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) направила до суду обвинувальний акт у справі організатора схеми незаконного заволодіння зерном ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ).

На Івано-Франківщині зібрали 72% запланованих площ зернових і зернобобових культур. Аграрії намолотили 579 тис. т зерна із середньою врожайністю 56,1 ц/га.

Станом на 8 жовтня аграрії Тернопільщини зібрали понад 1,5 млн т зерна. Середня врожайність становить понад 54 ц/га — майже на 8 ц/га менше, ніж торік. Частина господарств зберігає врожай через низькі закупівельні ціни та проблеми з експортом.

Запаси зернових і зернобобових культур в Україні cтаном на 1 вересня становили 24,6 млн т, що на 10,1 млн т більше, ніж на аналогічну дату 2025 року.

Обмеження роботи чорноморських портів уже впливає на турецьких переробників і змушує їх змінювати підхід до формування запасів та логістики зерна.

Єгипет диверсифікує імпорт пшениці та збільшує закупівлі у Франції, Болгарії та Румунії на тлі перебоїв із постачаннями з України та росії.

Турецька група сільськогосподарської дипломатії (TTDG) запропонувала створити міжнародний механізм захисту аграрної торгівлі та цивільного судноплавства у Чорному морі на тлі посилення атак на порти, термінали та комерційні судна.

Світові ціни на пшеницю суттєво зросли за останні вісім тижнів. Серед ключових чинників — погіршення погодних умов у низці регіонів, а також нове загострення ризиків для експорту зерна з України та росії.