Всі головні новини агроринку на
📲 Телеграм-каналі
У березні в Україні спостерігалася контрастна погода, відмічалися тривалі як дуже теплі, так і дуже холодні періоди.
Про це йдеться у повідомленні Українського гідрометцентру.
Як зазначається, друга декада березня була найхолоднішою з 1991 року, а третя декада була однією із найтепліших. Внаслідок таких коливань середня місячна температура виявилися близькою до норми, у південних та центральних областях — на 1,0-2,5°С нижчою від норми і становила від -0,3°С на північному сході країни до +3,4-4,4°С — на Закарпатті та півдні Одещини.
У найтепліші дні місяця максимальна температура повітря підвищувалася до +19-24°С, на північному сході країни — до 15-17 °С тепла. Мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася до -9-14°С, у Луганській та Харківській областях — до -15-18°С.
«Упродовж місяця тривав дефіцит опадів — середня обласна їх кількість склала від 21 до 52% норми. У березні спостерігалася надзвичайно низька для весни відносна вологість повітря — упродовж місяця від 4 до 18 днів на всій території країни відмічалося її зниження до 30% і нижче», — констатують метеорологи.
20-22 березня майже на всій території України відбувся перехід середньодобової температури повітря через +5 °С у бік підвищення, що близько до середніх багаторічних строків у південних областях та на 1-2 тижні раніше на решті території. Розпочалася метеорологічна весна.
«Із наростанням тепла відбулося відновлення вегетації озимих культур, що на тиждень-два пізніше середніх багаторічних строків у південних областях та близько до середніх строків на решті території», — додали у відомстві.
Умови для приживлення озимини були цілком задовільними, проте негативним фактором була екстремально низька для ранньовесняного періоду відносна вологість повітря. У поєднанні з помірними та сильними вітрами виникали суховійні явища.
«Окрім того, в Україні два місяці поспіль спостерігається суттєвий дефіцит опадів. Так, за лютий-березень кількість опадів у середньому по Україні склала 20-40% від норми, у західних областях — 50-70%. Такі умови загрожують виникненням засушливих явищ на ряді територій», — вважають експерти.
За першим визначенням запасів продуктивної вологи, яке здійснили агрометеорологи західних, центральних та частково південних областей, зволоження орного шару ґрунту під озимими культурами та на зябу було достатнім і оптимальним, у західних областях — місцями надмірним (більше 40 мм).
«Зволоження метрового шару ґрунту на більшості площ як під озимими культурами, так і на зябу, було дещо нижчим від середніх багаторічних показників, проте цілком достатнім, зважаючи на тривалий дефіцит опадів. Лише на окремих площах Херсонської та Миколаївської областей зволоження метрового шару ґрунту оцінювалося як недостатнє для ранньовесняного періоду і становило 74-115 мм продуктивної вологи», — підсумували у Гідрометцентрі.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Агрометеорологічні умови в Україні протягом другої декади жовтня 2026 року були переважно сприятливими для появи сходів та початкового розвитку озимих культур.

Посів озимих зернових у пізні терміни — цілком звичне явище з огляду на погодні виклики та складні реалії воєнного часу. Щоб строки сівби суттєво не вплинули на майбутню врожайність, варто приділити особливу увагу первинному захисту культур, зокрема у контексті контролю комплексу хвороб.

Підгризаючі совки є серйозною загрозою посівам озимих культур в осінній період. Зважаючи на активізацію цих та інших шкідників, варто ретельно моніторити поля, а під час вибору рішень для їх контролю — враховувати низку факторів навколишнього середовища.

На Івано-Франківщині зібрали 72% запланованих площ зернових і зернобобових культур. Аграрії намолотили 579 тис. т зерна із середньою врожайністю 56,1 ц/га.

Українських аграріїв, фермерів, студентів і агроконсультантів запрошують на безкоштовний онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації». Програма поєднує передові технології, світовий досвід і готові практичні рішення для зростання ефективності господарства.

Ель-Ніньйо 2026/27 року вже сформувався і продовжує посилюватися. За оцінками Всесвітньої метеорологічної організації станом на початок вересня, максимуму явище може досягти у листопаді – грудні та зберегтися до лютого 2027 року.

У процесі сільськогосподарського використання з часом відбувається виснаження ґрунту, а оскільки цей ресурс обмежений, відновлення родючості повністю залежить від правильної роботи з ним. Українські аграрії дедалі частіше залучають у своїх практиках методи покращення стану ґрунту: зменшують інтенсивність обробітку, висівають покривні культури, вносять органічні добрива та використовують біопрепарати.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

В Україні у червні спостерігалася контрастна з нерівномірним розподілом та дефіцитом опадів погода.

Агрометеорологічні умови у першій декаді червня 2026 року для вегетації сільгоспкультур були задовільними завдяки помірному температурному режиму та опадам.