Закладання силосу та сінажу в рукави економічно вигідне

Наразі активно збирають кукурудзу на силос у Чернігівській області, де виділено площу у понад 1 тис. га, говориться у повідомленні компанії.

«Сприятливі погодні умови, правильний підбір гібридів, дотримання всіх елементів технології вирощування дозволили виростити добрий урожай силосної кукурудзи. Такий корм сприяє кращому перетравленню та балансує вартість раціону ВРХ. Силоси з кукурудзи відрізняються високою врожайністю зеленої маси (маємо на полі рослини з кількістю листків до 14 шт. за максимальної ширини листка до 13 см) та великим качаном із зерном борошнистого типу, що дає велику кількість крохмалю у раціон», — зазначив керівник напряму тваринництва агрогрупи «Агрейн» Олександр Буднік.

Після скошування кукурудзи подрібнену силосну масу перевозять вантажівками з поля до місць зберігання (силосні траншеї або ж рукава для зберігання). Саме тут зберігають корми: сіно, сінаж, солому, силос, корнаж та щодня готують із цих інгредієнтів повноцінні кормові суміші для годівлі поголів’я згідно з розробленими раціонами на місцевих кормокухнях на кожному тваринницькому підприємстві агрогрупи.

«Коли зелена маса затрамбована та законсервована у траншеях, потрібно, щоб минуло від 6 до 50 діб (залежно від потреби та консерванту, який потрібно використовувати), тоді силос буде повністю готовий до споживання худобою. Після заповнення траншею вкривають двома плівками товщиною 40 та 160 мікронів. Такі заходи дозволяють герметизувати силос, тим самим запобігти ризикам його псування в процесі зберігання. 

Частину кормів також ми зберігаємо в полімерних рукавах, а саме сінаж, силос, корнаж та зерно. Такий вид зберігання економічно вигідний і доцільний. По-перше, це менша кількість техніки та працівників для наповнення рукава, аніж це потрібно у варіанті з силосною ямою. По-друге, це мобільність технології: можна закладати корм там, де нам потрібно. По-третє, це менші втрати поживності корму», — додає експерт.