«З нуля» і до запуску: особливості створення Вінницької птахофабрики МХП

08 вересня 2025, 12:41 489

Вінницька птахофабрика — це повноцінна інфраструктура замкнутого циклу, побудована за принципами сталого виробництва та з використанням новітніх технологій. Підприємство входить до складу МХП — міжнародної компанії у сфері харчових та агротехнологій. Над її створенням «з нуля» і до запуску працював Проєктно-конструкторський технологічний інститут «СПЕКТР», що також входить до складу компанії.

Як розповів AgroPortal.ua директор підприємства Руслан Лич, роботи над створенням однієї з найбільших птахофабрик у Європі розпочалися у 2011 році. На сьогодні це масштабний виробничий кластер, який об’єднує десятки підрозділів і понад 7000 працівників. 

Руслан Лич, директор Проєктно-конструкторського технологічного інституту «СПЕКТР»

На момент початку проєкту подібних рішень ще не реалізовували — масштаби були безпрецедентними. Коли ми обговорювали технічні параметри з постачальниками обладнання, враження від обсягів говорили самі за себе: інкубаторна станція на 1 мільйон курчат, виробничий майданчик із 38 пташниками, загальна довжина якого перевищує 1200 метрів.

Руслан Лич додає, що завдяки реалізації таких масштабних проєктів Проєктно-конструкторський технологічний інститут «СПЕКТР» віднайшов свою принципову перевагу: комплексне проєктування масштабних об’єктів, де передбачається кожен інженерний вузол і продумується кожна деталь.

«Кожен із реалізованих об’єктів — це не просто цегла й сталь, а логістично та енергетично злагоджений механізм. Це високотехнологічні інноваційні потужності, на яких втілено сотні інженерних рішень. Саме завдяки такому підходу проєкти МХП вирізняються навіть на тлі європейських», — зазначає Руслан Лич.

За його словами, Проєктно-конструкторський технологічний інститут «СПЕКТР» поступово розширює свою присутність на міжнародному ринку, але стратегічний фокус підприємства залишається в Україні. 

«Ми свідомо концентруємо зусилля на розвитку саме українських проєктів — з метою створення якісної, технологічної та стійкої інженерної інфраструктури всередині країни. Маючи великий практичний досвід, ми беремо на себе відповідальність не лише за впровадження інновацій, а й за формування інженерної культури нового рівня. Наша мета — щоб проєкти в Україні були на рівні міжнародних чи навіть вище. І ми впевнені: з таким підходом українська інфраструктура здатна стати прикладом для всієї Східної Європи», — зазначає Руслан Лич.