«Для продажів на внутрішньому ринку, й для високомаржинального експорту нам знадобиться сучасний логістичний центр із новітніми сортувальними лініями, водяним охолодженням для черешні тощо. Це вимагатиме залучення додаткових інвестицій, і нам складно знайти для цього партнерів», — розказав в інтерв«ю журналу «Садівництво по-українськи» керівник групи компаній «Мелітопольська черешня» Антон Лукоянов, пише AgroTimes.
За його словами, кредит в Україні — це «короткі» й дорогі гроші, а компанії вони потрібні надовго й під невисокий відсоток.
«Такі гроші можуть дати іноземні банки у співпраці зі страховими компаніями, та вони із Україною майже не працюють. Ми вже знайшли інвесторів, але їх вимога — європейський аудит й міжнародний формат фінансової звітності для компанії. І ми на це ідемо, бо подібні вимоги виникають навіть при підписанні контрактів із великими трейдерами. Коли ми спілкувалися із ними про це в Дубаї, нам чітко сказали: «Працюємо, але лише якщо ви зрозуміла і прозора компанія», — констатував Антон Лукоянов.
Ще один напрямок роботи групи компаній — асоціація з іншими садівниками.
«Там, куди ми хочемо експортувати черешню, трейдерів не цікавлять компанії-одинаки. Тому ми повинні інтегруватися з підприємствами на місці. І це допоможе зробити наш логістичний центр — там ми зможемо підготувати до експорту як свою продукцію, так і від колег — посортуємо, охолодимо й запакуємо. І нам не ідеться про заробіток на різниці внутрішньої та експортної ціни — ми братимемо комісію за підготовку плодів, а контракти ці садівничі господарства зможуть укладати й самі. Плануємо у логістичному центрі побудувати митний термінал, будемо надавати цілий пакет послуг. Власне митне оформлення у нас вже є, ми вміємо із цим працювати», — резюмує Антон Лукоянов.

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Вартість логістики та обмежені експортні маршрути залишаються головними чинниками, які формуватимуть ситуацію на українському зерновому ринку найближчими місяцями. Вони визначатимуть внутрішні ціни значно більше, ніж обсяги врожаю.

Фермер Василь Олексюк із Близнюківської громади Харківської області планує зберігати цьогорічний урожай пшениці до наступного року через низькі закупівельні ціни.

«Укрзалізниця» (УЗ) за 10 діб серпня передала через залізничний прикордонний перехід «Вадул-Сірет – Дорнешти» (Румунія) 492 вагони із зерновими вантажами.

Польські порти, залізниця й автомобільні переходи залишаються критично важливими для української логістики, однак не здатні повністю замінити глибоководні порти Великої Одеси.

Після посилення російських атак на порти Великої Одеси «Укрзалізниця» працює над розширенням альтернативних маршрутів для експорту українського зерна.

У більшості країн Північної півкулі погодні умови сприяли формуванню високого врожаю черешні, що забезпечило більшу пропозицію продукції порівняно з минулим роком. Водночас зростання обсягів виробництва посилило цінову конкуренцію практично на всіх ключових ринках, тоді як локальні погодні аномалії, дефіцит робочої сили та зміна експортних потоків продовжують впливати на ситуацію в окремих країнах.

Сезон черешні в Україні цього року виявився непередбачуваним. Попри весняні приморозки урожай черешні виявився досить високим, що негативно вплинуло на ціни.

На території Семидубської територіальної громади на Рівненщині розпочали застосовувати гучні пристрої для захисту фруктових насаджень від пернатих шкідників.

Частину площ, які раніше були зайняті яблуневими садами, господарства переорієнтовують під черешню та ягідні культури зі швидшою окупністю.

На українському ринку влітку буде достатньо черешні вітчизняного виробництва, і коштувати в сезон вона буде до 100-150 грн/кг.