Як говориться у заяві ТОВ «Астарта-Київ», 26 березня 2020 р. між сторонами було укладено низку угод. Судові справи, ініційовані як однією, так і другою стороною, будуть завершені.
«Олександр Коваленко в підписаних угодах і заявах визнав факт того, що своїми протиправними діями наносив матеріальну та моральну шкоду компанії. В угоді від 26 березня 2020 р. про врегулювання конфлікту визначений обсяг шкоди, нанесеної ним ТОВ агрофірма «Добробут», і узгоджено зарахування в якості відшкодування збитків суму, яку компанія затвердила як вартість частки Олександра Коваленко», — йдеться у повідомленні.
Крім того, ексдиректор «Добробуту» гарантував недопущення будь-яких протиправних дій по відношенню до «Астарти» у майбутньому, в тому числі неправомірний розрив договорів оренди землі.
«Даючи не тільки правову оцінку цьому конфлікту і питанню його вирішення, необхідно сказати й про те, що більше ніж 9 500 орендодавців землі, які співпрацюють з ТОВ агрофірма «Добробут» агропромхолдингу «Астарта-Київ» вже багато років, а також більша частина трудового колективу, не піддалися провокаціям, а продовжили співпрацювати з «Астартою» як надійні партнери. Компанія висловлює щиру вдячність таким пайовикам і співробітникам», — підсумували в холдингу.
Для довідки: «Астарта» — вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, який здійснює діяльність в Полтавській, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Житомирській, Чернігівській, Черкаській і Харківській областях. До складу холдингу входять вісім цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком близько 250 тис. га і молочні ферми. У 2014 році холдинг ввів в експлуатацію завод з переробки сої в Полтавській області (ТОВ «Глобинський переробний завод»).
У вересні 2017 р., як повідомили в «Астарті», керівники агрофірми «Добробут» і «Агрофірма ім. Довженка» Олександр Коваленко і Віктор Скочко усно повідомили про своє бажання звільнитися із займаних посад. Одночасно вони звернулися з проханням викупити їх міноритарні частки в очолюваних агропідприємствах. Однак Коваленко і Скочко не погодилися з ціновою пропозицією і не побажали разом вибрати додаткового незалежного оцінювача, висунувши при цьому ультимативні вимоги про викуп їх міноритарних пакетів за ціною, яка в рази перевищувала ринкову вартість.