Про це розповів агрохімік компанії AgriLab Олексій Тарасенко, говориться у повідомленні компанії.
«Підживлення азотними добривами — один із найважливіших етапів реалізації системи удобрення зернових культур, особливо пшениці озимої. Оперативне визначення потреби рослин в азотному підживленні може суттєво заощадити кошти. Рекомендації на основі даних діагностики азотного живлення дозволяють оптимізувати до 30% використання азоту, збільшити урожайність по пшениці від 8%, а по кукурудзі — від 5%», — сказав він студентам-агрономам.
Щоб визначити оптимальні норми добрив, треба враховувати і стан рослин, і дані аналізу ґрунту. Починається діагностика азотного живлення з визначення однорідних зон на основі даних розподілу вегетативної маси культури по полю (індекс NDVI). Таку інформацію можна отримати зі супутникової зйомки чи за допомогою дронів. Після цього проводять відбір ґрунту для аналізу. Для оперативного аналізу можна використовувати портативні лабораторії, з якими учасники проекту AgriStart мали нагоду попрацювати.
Майбутні агрономи спробували попрацювати із обладнанням для вимірювання щільності та вологості ґрунту, а також побачили в роботі автоматизований пробовідбірник зразків ґрунту із GPS-прив’язкою до точки координат відбору.
Максимум практики, виробничі кейси від фахівців, сучасне обладнання, яке використовується у провідних компаніях, та реальні польові умови — це те, чого не вистачає сучасній системі підготовки кадрів. Але цю прогалину можна надолужити завдяки соціальній співпраці бізнесу і держави у сфері освіти, впевнені в компанії AgriLab.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Науковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.

Провідні експерти галузі зберуться на конференції «Прибуткове поле», щоб розібрати головний виклик сезону: як зберегти рентабельність за кліматичних гойдалок.

У Києві 19 лютого відбудеться конференція «Прибуткове поле», присвячена розумному живленню, регенеративному та точному землеробству. Захід об’єднає агровиробників, агрономів, керівників господарств і партнерів ринку навколо практичних рішень, що базуються на реальних даних з українських полів.

На базі підприємства «Полтава-Сад» у Полтавській області відбувся демополігон проєкту «Прибуткове поле» від Agrilab та BEDNAR.