Українські вагони-зерновози можуть дістатися до 4 портів країн Європейського Союзу без переходу на європейську колію.
До такого висновку дійшли експерти консалтингової компанії DB Engineering&Consulting, які визначили кілька маршрутів у Європі, які сумісні з українськими вагонами-хоперами. Про це пише Rail.insider.
Зазначається, що українські вагони-хопери вищі та ширші за європейські. Однак перевантаження на кордоні займає багато часу. Тому питання полягало в тому, до яких портів можна дістатися без перевантаження.
Із 12 вибраних портів чотири були визначені такими, до яких можна дістатися українськими хоперами: німецькі Гамбург і Росток, польський Гданськ та румунська Констанца. Загалом прийнято десять маршрутів. У дослідженні розглядався вантажний вагон типу 19-752.
Водночас такі перевезення неможливі до Італії, Хорватії, Словенії та Чехії. Це означає, що такі порти як Рієка, Трієст або Генуя не є варіантом для українських хоперів як кінцевого пункту призначення.
На наступних кроках необхідно розглянути та вирішити інші питання технічної сумісності з європейськими стандартами, такі як правила безпеки, зниження шуму та сертифікація систем зміни візків (сертифікат ECM), додали в консалтинговій фірмі.
Проте, як пише видання, вагони-хопери можуть вмістити значно більші обсяги сільськогосподарських вантажів, ніж контейнери, які часто для цього викоритовують.
«Вагони-хопери є одним із основних обмежень місткості та швидкості експорту зерна залізницею. За використання хоперів перевантаження поїзда займає 24 години. Але платформи з контейнерами скорочують перевантаження до двох-чотирьох годин на поїзд», — зазначив представник компанії Laude Intermodal Марчін Вітчак.

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Україна та Саудівська Аравія посилюють співпрацю у сфері агропродовольчої торгівлі та інвестицій.

Середньодобовий обсяг передачі зернових вантажів через залізничні прикордонні переходи із Польщею та Румунією значно зріс у серпні.

Оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом у січні – червні 2026 року збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року на $847 млн (+11%) і становив $8,55 млрд.

Вартість логістики та обмежені експортні маршрути залишаються головними чинниками, які формуватимуть ситуацію на українському зерновому ринку найближчими місяцями. Вони визначатимуть внутрішні ціни значно більше, ніж обсяги врожаю.

Фермер Василь Олексюк із Близнюківської громади Харківської області планує зберігати цьогорічний урожай пшениці до наступного року через низькі закупівельні ціни.

«Укрзалізниця» (УЗ) за 10 діб серпня передала через залізничний прикордонний перехід «Вадул-Сірет – Дорнешти» (Румунія) 492 вагони із зерновими вантажами.

Україна досягла домовленостей із Молдовою про знижку 50% на транзитні залізничні перевезення українських вантажів до кінця 2026 року.

Ставка оренди цистерн для перевезення харчових продуктів, які належать філії «Центр транспортної логістики» АТ «Укрзалізниця», з 1 серпня знизиться на 100 грн і становитиме 1500 грн/доба (без ПДВ).

Україна переходить до завершального етапу відкриття ринку Європейського Союзу для експорту біометану.

Верховна Рада України ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.