Але Україна не повинна квапитися у прийнятті рішення щодо її відкриття, оскільки інші галузі економіки можуть зіткнутися з підвищенням конкурентоздатності китайських товарів на внутрішньому ринку. Таку думку висловив голова Ради з питань експорту продовольства UFEB Богдан Шаповал, інформує прес-служба UFEB.
«Зона вільної торгівлі з Китаєм може стати стимулом для розвитку нашого аграрного експорту. Китай імпортує набагато більше продовольства, ніж поставляє на зовнішні ринки. Зняття митних та сертифікаційних обмежень в рамках ЗВТ значно полегшить для українських виробників вихід на цей ринок. Але Кабмін взяв правильну паузу на роздуми. Якщо для аграрного сектору ЗВТ несе великий плюс, то інші галузі української економіки можуть постраждати від покращення умов торгівлі на нашому ринку для китайських конкурентів. Потрібно визначити, чи призведе ЗВТ з Китаєм до покращення стану нашого торговельного балансу і чи не завдасть шкоди не-аграрним галузям», — сказав Шаповал.
Він зазначив, що незалежно від рішення влади щодо переговорів про ЗВТ, українські виробники продовольства продовжують освоювати китайський ринок. Зокрема, UFEB організована торговельна місія до Китаю, яка ставить за мету підвищити частку м’ясомолочної, цукрової та олійно-жирової галузей в українському експорті до цієї країни.
Для довідки: основу українського експорту до Китаю складають зернові культури (кукурудза) та соняшникова олія. Так, у січні-серпні цього року експорт української продукції до КНР склав у грошовому виразі $1,36 млрд, що на 27% менше, ніж за аналогічний період минулого року. З названої суми зернові культури склали 31%, а рослинні жири — 26%. Інше — в основному несільськогосподарська продукція. У той же час імпорт збільшився на 23% — до $2,89 млрд, а його основу складають непродовольчі товари.

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Державна служба з питань безпечності харчвих продуктів та захисту споживачів сформувала перелік експортерів ячменю, кукурудзи та сої до Китайської Народної Республіки (КНР).

Одне зі стратегічних завдань української олійно-жирової галузі — відновлення експорту олії до країн Азії. Нині на азійських ринках посилилася конкуренція, інші виробники нарощують виробництво, і, відповідно, Україна втрачає ринки.

Угода про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою, яка набула чинності 1 жовтня поточного року, відкриває нові можливості для українських агровиробників і переробників, створюючи сприятливіші умови доступу до одного з ключових ринків регіону.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Агрономи випробовують вирощування китайського фініка, або унабі, у південній Румунії. За сприятливих умов зріле насадження може давати до 40 т плодів з гектара, а потенційну дохідність культури оцінюється у €100 тис. з гектара.

Угода про вільну торгівлю між урядами України та Туреччини набрала чинності сьогодні, 1 жовтня 2026 року. Документ було укладено у лютому 2022 року, а ратифіковано у липні поточного року.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.


