Але Україна не повинна квапитися у прийнятті рішення щодо її відкриття, оскільки інші галузі економіки можуть зіткнутися з підвищенням конкурентоздатності китайських товарів на внутрішньому ринку. Таку думку висловив голова Ради з питань експорту продовольства UFEB Богдан Шаповал, інформує прес-служба UFEB.
«Зона вільної торгівлі з Китаєм може стати стимулом для розвитку нашого аграрного експорту. Китай імпортує набагато більше продовольства, ніж поставляє на зовнішні ринки. Зняття митних та сертифікаційних обмежень в рамках ЗВТ значно полегшить для українських виробників вихід на цей ринок. Але Кабмін взяв правильну паузу на роздуми. Якщо для аграрного сектору ЗВТ несе великий плюс, то інші галузі української економіки можуть постраждати від покращення умов торгівлі на нашому ринку для китайських конкурентів. Потрібно визначити, чи призведе ЗВТ з Китаєм до покращення стану нашого торговельного балансу і чи не завдасть шкоди не-аграрним галузям», — сказав Шаповал.
Він зазначив, що незалежно від рішення влади щодо переговорів про ЗВТ, українські виробники продовольства продовжують освоювати китайський ринок. Зокрема, UFEB організована торговельна місія до Китаю, яка ставить за мету підвищити частку м’ясомолочної, цукрової та олійно-жирової галузей в українському експорті до цієї країни.
Для довідки: основу українського експорту до Китаю складають зернові культури (кукурудза) та соняшникова олія. Так, у січні-серпні цього року експорт української продукції до КНР склав у грошовому виразі $1,36 млрд, що на 27% менше, ніж за аналогічний період минулого року. З названої суми зернові культури склали 31%, а рослинні жири — 26%. Інше — в основному несільськогосподарська продукція. У той же час імпорт збільшився на 23% — до $2,89 млрд, а його основу складають непродовольчі товари.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Китай визначив ціль довести виробничий потенціал зерна до 725 млн т у межах п'ятирічного плану розвитку сільського господарства на 2026–2030 роки. Основний акцент зроблено на впровадженні сучасних технологій, модернізації агросектору та зміцненні продовольчої безпеки.

Держпродспоживслужба розпочала формування переліків підприємств і операторів, які планують експорт ячменю та гороху до Китайської Народної Республіки. До 17 серпня 2026 року необхідно надіслати до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур щодо місць вирощування та зберігання продукції.

Державні фітосанітарні інспектори головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області завершили обстеження посівів ячменю, що вирощується з метою подальшого експорту до Китайської Народної Республіки.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.

Угода про вільну торгівлю з Туреччиною коштуватиме Україні зниження ВВП на 1,5% в середньостроковій перспективі.

Верховна Рада України ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.


