Виконком Вінницької міської ради затвердив Програму розвитку аграрного сектору та забезпечення продовольчої безпеки Вінницької міської територіальної громади на 2023-2025 роки. На сьогоднішній день це єдина подібна програма на рівні муніципалітету.
Про це повідомили у Вінницькій міській раді.
Відзначається, що програма створена задля стабільного забезпечення населення якісною та безпечною сільськогосподарською продукцією від власного виробника.
«Всім відомо, що аграрний сектор — одна з найважливіших галузей економіки, оскільки забезпечує продовольчу, економічну та екологічну безпеку і незалежність нашої держави, забезпечуючи чималу частку населення робочими місцями. Програма розвитку аграрного сектору нашої територіальної громади на найближчі три роки має на меті впровадити нові кроки, які забезпечать населення якісною продукцією від власного виробника та збільшать обсяги виробництва», — зазначає радник міського голови з питань агропромислового розвитку Олександр Закорченний.
Пріоритетні завдання програми — забезпечення розвитку галузі землеробства та глибокої переробки сільськогосподарської продукції; зростання органічного виробництва, тваринництва, зокрема ставкового рибництва та бджільництва на території громади.
Також програма передбачає розвиток особистих селянських господарств, упровадження дорадчих послуг на території громади, удосконалення інфраструктури аграрного ринку, залучення інвестицій та заходи з підтримки суб’єктів господарювання аграрного сектору громади.
За словами вінницького міського голови Сергія Моргунова, розвиток аграрного сектору зараз — це внесок в майбутнє громади.
«Враховуючи специфіку нашого міста до приєднання сільських територій, аграрна тема для нас нова, адже сільським господарством ми ще не займалися. Тож зараз ми намагаємося систематизувати цю роботу в кількох напрямах. Насамперед приєднані території не повинні відчувати себе без уваги, а в основі своїй йдеться про виробництво на землі. Ми маємо надію, що передбачимо всі нюанси і зможемо допомогти їм за рахунок бюджету ВМТГ. Важливо також реалізувати всі плани, передбачені програмою. Дуже важливо налаштувати переробку сільської продукції — це додана вартість для економіки країни, а для міста це важливо зокрема», — зазначає Сергій Моргунов.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

У Львівській області погодили 9,2 млн грн фінансової підтримки сільгоспвиробникам за трьома напрямами: придбання племінної худоби, техніки для ветеранського бізнесу та компенсація відсотків за фінансовим лізингом.

На Київщині аграрії обмолотили 33,4% прогнозованої площі кукурудзи на зерно. Збирання соняшнику, сої та інших олійних культур також наближається до завершення.

Херсонська обласна військова адміністрація спільно з Кабінетом Міністрів України розробляє програму відшкодування транспортних витрат агровиробникам, які змушені вивозити врожай до інших областей через знищення зерносховищ у регіоні.

Засновниця бренду натурального морозива FUNNY BEAR із Вінниці Вікторія Лукашова інвестувала 50 тис. грн у закупівлю паковання для своєї продукції.

У Гнівані на Вінниччині вирощують декоративні гарбузи різних форм і розмірів — від маленьких бородавчастих «гоблінів» до великих «гладіаторів». Їх використовують для осінніх композицій і геловінського декору.

У процесі сільськогосподарського використання з часом відбувається виснаження ґрунту, а оскільки цей ресурс обмежений, відновлення родючості повністю залежить від правильної роботи з ним. Українські аграрії дедалі частіше залучають у своїх практиках методи покращення стану ґрунту: зменшують інтенсивність обробітку, висівають покривні культури, вносять органічні добрива та використовують біопрепарати.

Однією з основних проблем є розвиток громад, у яких працюють фермерські господарства. Оренда землі, а не її купівля, може допомогти громаді отримувати більше коштів, які можна спрямувати на розвиток того чи іншого села, а відтак і покращити життя їх мешканців.

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції.

Село з портовими терміналами, село з виноградниками та виноробнями, село з тисячами гектарів землі й власною переробкою. На Одещині є населені пункти, які лише формально залишаються селами, адже за концентрацією бізнесу та економічними можливостями можуть дати фору містам.