Про це розповіла заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева під час конференції «Сучасне плодоовочівництво» в рамках виставки «Агропорт Південь Херсон 2018».
«Виробники, які працюють зі свіжими ягодами і фруктами, вимушені швидко збувати продукцію. Що ж стосується експорту в ЄС, то це зробити взагалі дуже складно. Ті виробники, які вже задіяли переробку, однозначно засвідчать, що прибутковість виробництва змінюється, вона зростає. Ми говоримо як про первинну переробку — заморожування, сушіння, так можна і йти далі — виробляти джеми, пасти», — зазначає Ольга Трофімцева.
За словами керівника департаменту «Маркетинг-Аналітика» ОРСП «Шувар» Тетяни Гетьман, сьогодні більшість інвестицій плодоовочівників і садівників націлені безпосередньо лише на виробництво.
«Здебільшого все закінчується на етапі вирощування, адже щоб перетворити вирощене справді на продукт, потрібно вкладати в це гроші, і з доданою вартістю у виробників проблема. Фермери не бачать стимулу, щоб перетворювати сировину на продукт», — пояснює Тетяна Гетьман.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Міністерство аграрної політики та продовольства планує реалізувати у 2027 році законодавчі ініціативи для підтримки агропідприємств, які працюють у прифронтових територіях.

Державне бюро розслідувань (ДБР) перевіряє можливу схему незаконного отримання бюджетних дотацій за нібито наявне поголів’я овець та кіз на Одещині.

Міністерство економіки та довкілля разом з Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, а також експертами проєкту EU4SmallFarms почали розробляти процедури, за якими працюватиме майбутня Виплатна агенція — установа, що адмініструватиме державну та міжнародну підтримку сільського господарства за стандартами ЄС.

Аграрії Львівської області можуть отримати до 30% компенсації з обласного бюджету за придбання племінних нетелей та телиць. Документи приймають у Департаменті агропромислового розвитку ЛОВА до 10 жовтня 2026 року.

Нині уряд напрацьовує механізм компенсації за втрачені посіви для аграріїв у межах 50-кілометрової зони від бойових дій, а Міністерство аграрної політики та продовольства консолідує розмір площ, які підпадатимуть під виплату компенсації.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.

В Україні активно розвивається крафтове виробництво, яке стає важливим елементом економіки сільських територій. Водночас сектор залишається вразливим і потребує системної підтримки.

Жінки в агросекторі працюють у різних напрямах — від науки та фермерства до міжнародних організацій. Їхні професійні шляхи різні, але кожна робить свій внесок у розвиток галузі.

Офіційної статистики щодо виробництва крафтової продукції в Україні немає, тому спробувати «порахувати» цей ринок можна лише через реєстри плюс опитування виробників.