Експерти: Проект бюджету не радує аграріїв
Таку думку в ефірі телеканалу NewsOne висловив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
«Ось чому прем'єр-міністр говорить, що це буде реалістичний бюджет. Реалістичний він в тому плані, що грошей немає. Виходить, треба виживати в заданих обмеженнях», — пояснив Устенко.
Зі свого боку голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Іван Крулько вважає за необхідне доручити Рахунковій палаті зробити експертизу дохідної та видаткової частини проекту бюджету на 2017 р. Така можливість передбачена Бюджетним кодексом, розповів він під час ефіру на «Радіо Ера».
Зокрема, Івана Крулько непокоїть питання скорочення дефіциту Пенсійного фонду через збільшення пенсійного віку, скорочення наукових установ та шкіл, у тому числі малих, відкриття ринку землі тощо.
За оцінками парламентаря, бюджет-2017 не реалістичний у частині доходів. «За останні два роки в Україну не повернуто ні копійки з грошей, отриманих корупційним шляхом, хоча всі механізми для повернення з-за кордону незаконно отриманих активів є. А від приватизації у 2016 р. надійшло лише близько 60 млн грн, тоді як очікувалось отримати 17,1 млрд грн», — пояснив свій скепсис політик.
«N. B.!» Проект держбюджету-2017: Що отримають аграрії
Не висловлюють особливого захоплення від проекту держбюджету на новий рік і самі аграрії. За словами голови Ради з питань експорту продовольства Богдана Шаповала, в документі не враховані потреби в фінансуванні аграрного експорту.
«На жаль, у проекті державного бюджету на 2017 р. я не побачив планів щодо фінансування експорту продовольства. А сьогодні майже кожен другий експортний долар США надійшов до України за рахунок постачань на зовнішні ринки експорту аграрної продукції», — відмітив він в коментарі AgroPortal.ua.
Для подальшого розвитку агросектору потрібно відкривати нові ринки, а це напряму залежить від фінансування експорту державою, говорить експерт. «Якщо держава не готова виділяти кошти на розвиток експорту, в тому числі продовольства, то вона значно менше отримає грошей в бюджет. Підтримка національних експортерів в розвинених країнах є частиною економічної політики, це не допомога, а необхідність. Адже експорт продовольства — це один із видів заробітку», — говорить Богдан Шаповал, додаючи, що коштів в розмірі 0,01% від суми держбюджету було б достатньо для адекватного представлення на міжнародних майданчиках української продукції і пошуку нових ринків.
Ще одною очікуваною, хоча і неприємною звісткою, для агровиробників стала повна відміна спеціального режиму оподаткування ПДВ, що декларується в новому проекті. Як розповів AgroPortal.ua президент Асоціації свинарів України Артур Лоза, це значно загальмує розвиток галузі.
«У 2016-му відбувся поділ спецрежиму 50/50, а з наступного року матимемо повну його відміну. Як це вплине на свинарство? Безперечно, це додатковий чинник, який «гальмує» розвиток галузі, є фінансовим навантаженням і тягарем на шляху її позитивного поступального руху», — сказав він.
Фактично, відміна спецрежиму ПДВ вимиває обігові кошти, зменшує можливості інвестування в галузь. «І взагалі, якщо спецрежим скасовують, ми повинні розуміти, що отримаємо натомість. Наразі жодної альтернативи немає. Звісно, є певна декларація про виділення коштів, але механізму їх розподілу — немає», — додав Артур Лоза.
За його словами, сьогодні українське свинарство знаходиться на півшляху свого розвитку. Незважаючи навіть на низку негативів (зменшення поголів’я, несприятлива ринкова кон’юнктура тощо) галузь демонструє позитивну динаміку, хоча і незначну. Але з огляду на існуючий стан справ дуже складно говорити про яку-небудь активізацію. «Відтак, будемо спостерігати подальшу стагнацію галузі або дуже неквапливий, незначний розвиток «не завдяки, а всупереч», — підсумував він.