Про це під час 3-го щорічного Українського форуму агробізнесу сказав заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Серед основних проблем він виділяє дефіцит локомотивів та недостатній розвиток залізничної інфраструктури.
«Сьогодні вагони перестали бути вузьким місцем. Їх налічується 27 тис. при реальній потребі 20 тис. Якщо використовувати хопери за призначенням, а не для тимчасового зберігання зерна чи інших цілей, цього абсолютно достатньо», — вважає Висоцький.
Натомість локомотивів фізично мало, і «Укрзалізниця» не має можливостей швидко збільшити їхню кількість. «Щоб системно вирішити питання з локомотивами, необхідно прийняти законопроєкт щодо приватної тяги», — додає Висоцький.
Поки що виходом є формування маршрутів та більш рівномірний розподіл тяги протягом року. Адже традиційно протягом першого півріччя попит на локомотиви в рази перевищує наявність, а у другому півріччі попит дуже падає.
«Ще одне вузьке місце — це під'їздні колії та портова інфраструктура там, де власником є не приватний інвестор, а держава. Цю ситуацію дещо вирішить законопроєкт про концесію. Сподіваємося, що приватний сектор активно включиться і допоможе», — говорить заступник міністра.
Він додає, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та Міністерство інфраструктури, та й сама «Укрзалізниця» чітко розуміють проблематику і працюють задля вирішення нагальних проблем.
«Бажання є. Складність у тому, що це потребуватиме часу і багато коштів. Проте я впевнений, що протягом півроку необхідні законодавчі ініціативи будуть прийняті, і ми адаптуємо правила гри до вимог сучасного бізнесу. Далі — спільна робота держави і приватного сектору з переналаштування бізнес-процесів», — підсумував Висоцький.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Світові ціни на пшеницю суттєво зросли за останні вісім тижнів. Серед ключових чинників — погіршення погодних умов у низці регіонів, а також нове загострення ризиків для експорту зерна з України та росії.

Проблема зупинки відвантаження українського зерна з морських портів виходить далеко за межі експорту і може вплинути на весь виробничий цикл урожаю 2027 року.

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

Уряд найближчим часом розширить програми підтримки роздрібних торговельних мереж, які постраждали від російських атак.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

На Полтавщині станом на кінець серпня намолотили 1,6 млн т зернових і зернобобових культур — на 165 тис. т більше, ніж торік. Пшениці зібрали 1,2 млн т.

Ставка оренди цистерн для перевезення харчових продуктів, які належать філії «Центр транспортної логістики» АТ «Укрзалізниця», з 1 вересня підвищиться на 100 грн і становитиме 1600 грн/доба (без ПДВ).

З 1 по 26 серпня було експортовано 1,423 млн тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки, що становить 33% від потреби на цей період.

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.