Ми сьогодні не знаємо ні цін, за якими збуватимемо зерно, ні яким чином будемо його реалізовувати, куди везти… Тут нам дійсно не вистачає державної підтримки і державного бачення ситуації. Доводиться все робити із надзвичайно великим ризиком для бізнесу. Скажу навіть більше: якби не йшлося про продовольчу безпеку нашого регіону, про те, що наші земляки будуть споживати взимку, то за таких умов слід було б узагалі відмовитися від посівної, законсервувати техніку і зберегти ресурси на той час, коли ситуація в країні стабілізується. Однак, якщо на одному важелі вагів у нас знаходяться ресурси, то на іншому — буквально людські життя, продовольча безпека. І за таких обставин керівництво нашої компанії обрало другу позицію: ми готові втратити прибутки, але забезпечити людей взимку хлібом.