Пасіфлора, азиміна, актинідія, акебія, бенінказа, маклюра, хурма, банани, інжир, фісташки, годжі — це далеко не увесь асортимент «португальського саду», який розкинувся у місті Вашківці на Чернівеччині. Над його створенням працював садівник та селекціонер Дмитро Фрунза.
Протягом 4,5 років Дмитро жив та працював у Португалії. Повертаючись додому, він захопив із собою саджанці екзотичних рослин і почав привчати їх до тутешніх умов.
Так у саду Дмитра з’явилася актинідія. Для вирощування цієї рослини потрібен кислий ґрунт. Процес вегетації у актинідії починається рано. Якщо цей момент випадає на період заморозків, то є ризик залишитися без урожаю. У таких випадках Дмитро радить звертатися до мульчування, яке допомагає пригальмувати процеси вегетації.
Не варто забувати й про обрізку. Адже чим більше зеленої маси, тим дрібніші плоди, оскільки у такому випадку актинідія направляє всі свої сили на пагони та листя.
Не обійшлося в саду у Дмитра і без хурми. Для українських фермерів ця культура вже давно припинила бути екзотикою. Та все ж не всі можуть похвалитися щедрим урожаєм цього фрукту. Найбільше проблем із вирощуванням хурми виникає саме у фермерів із західних та північних областей нашої країни. Проте Дмитро зміг знайти вихід із ситуації, роблячи рослині щеплення. До того ж він із відповідальністю підійшов до вибору сорту. У його саду росте винятково морозостійка віргінська хурма.
Займається Дмитро і селекцією. Він прагне вивести сорти пасіфлори, які можна вирощувати у промислових садах. Висаджуючи цю рослину, Дмитро ретельно обирає місце, адже вона боїться застоїв води. Найкращими локаціями для вирощування пасіфлори він вважає схили або підняті грядки.
Дмитро не радить обприскувати цю рослину «хімією». Використання препаратів може призвести до гальмування процесів росту пасіфлори. До того ж, за словами Дмитра, у обробці цієї рослини особливої потреби немає. Адже він жодного разу не помічав на ній ні шкідників, ні грибкових захворювань.
Джерело фото: Успіх in UA