Ми хочемо вивести таке стадо, як Саффолк, це чорна голова, чорні ноги, вони таки міцніші та більш м’ясної породи.
Вівчарством В'ячеслав Зінкевич з волинського села Яромель займається вже 8 років. Скільки має овець в отарі не каже, говорить, що рахувати їх будуть восени, коли тварин переведуть з пасовиськ в кошари. Стрижену вовну чоловік переробляє, а баранів та овець — продає.
Розводить овець традиційної грубошерстої романівської породи та виводять м’ясну породу з тонким руном. В Україні такі — рідкість.
Ми хочемо вивести таке стадо, як Саффолк, це чорна голова, чорні ноги, вони таки міцніші та більш м’ясної породи.
Цього року планує парування так, аби приплід народжувався взимку. У вересні, каже фермер, у стадо запустять до сорока племінних баранів породи Суффолка, аби упродовж лютого-березня мати приплід.
Є проблеми з літнім окотом. Як що вони родяться на паші, є хижаки — лис прийде, ягнятко вкраде чи ворони літають, круки, вони вбивають ягнят теж. Літній взагалі краще, бо є у вівці молоко годувати ягня, а взимку треба добрий корм мати.
Влітку вівці пасуться на стерні, яка залишилась після збору пшениці.
Загалом у господарстві є 200 га для паші отари та понад 100 га сінокісних угідь. Зараз працівники ферми тюкують пшеничну солому на підстилку. На зиму заготовляють до двох тисяч тюків.
Джерело: Суспільне Волинь