Студент без практичних навиків — фейковий спеціаліст

AgroPortal.ua розпитав в.о. директора ДУ «НМЦ «Агроосвіта» Тетяну Іщенко про сучасну аграрну освіту та перспективи її розвитку.

Яку роль практичне навчання відіграє у формуванні майбутнього спеціаліста?

Тетяна Іщенко: Якщо студент знає теорію, але не вміє застосувати її в практичній діяльності, то це фейковий спеціаліст.

Аналізуючи аграрний ринок праці, ми бачимо, що бізнес готовий платити достойну заробітну плату навіть молодшим фахівцям, якщо вони знають свій фах. Але щоб добре знати свою спеціальність, студентам необхідно під час навчання отримати належну практичну базу знань. Цікаво, що в Європі студент самостійно шукає місце проходження практики. І якщо навіть батьки студента фермери, то ймовірно, що він піде на виробниче навчання деінде, аби почерпнути щось нове.

Де саме проходять студенти аграрних навчальних закладів свою практику? І чи часто проходження практики стає лише формальністю?

Тетяна Іщенко: Студенти агровишів проходять практику в українських та зарубіжних навчально-практичних центрах, сільськогосподарських підприємствах, фермерських господарствах тощо.

На жаль, часто практика буває формальною — студенти приїжджають на підприємства для того, аби лише підписати звіт і поставити «галочку» про проходження виробничого навчання. Звичайно, вони не готові працювати в аграрному бізнесі, адже студент має не лише знати, а й вміти.

Що потрібно робити студентові, щоб після проходження практики його взяли на роботу?

Тетяна Іщенко: Студенти повинні мати бажання вчитися та вдосконалювати свої soft skills. Якщо на 3-му курсі йти на виробниче навчання, а потім на 4-му — виконати по даному підприємству дипломну роботу, то роботодавці зможуть побачити напрацювання студентів та оцінити їхній потенціал. Не варто забувати, що завжди відбирають на посаду саме тих людей, яких бачили в роботі.

Які спеціальності цього року стали найбільш затребуваними і чому?

Тетяна Іщенко: Найбільш затребуваними цього року стали такі спеціальності: агрономія, ветеринарія та технологія переробки продукції тваринництва. Всі ці спеціальності дійсно є затребуваними, але ще раз хочу наголосити, що аграрний бізнес ставить високу планку саме до практичної складової.

Аграрний світ потребує насамперед мотивованого спеціаліста. Якщо студент розуміє, що робота над покращенням теоретичної бази і практичної складової в майбутньому принесе йому віддачу у вигляді тієї самої заробітної платні чи посади в хорошій компанії, то він має всі шанси стати успішним фахівцем своєї справи.

Якою ви бачите аграрну освіту в майбутньому?  

Тетяна Іщенко: Якщо ми хочемо, щоб в аграрну сферу йшли підготовлені кадри, то необхідно, щоб зміст освіти коригувався разом із бізнесом. Саме бізнес має вказувати, що на сьогодні є актуальним, і тоді термін адаптації студента до виробництва зменшиться, і йому буде легше включитися в роботу.

Не варто забувати про дуальну систему освіти, за якою помітно посилюється і змінюється роль роботодавця в освітньому процесі та мотивація студентів до навчання. Адже студент, навчаючись на конкретному робочому місці, вчиться приймати свої перші самостійні рішення та працювати в команді.

Наша задача полягає в тому, щоб підготовка кадрів була висококваліфікованою, а студенти ставали більш практично спрямованими.

Для довідки: IV Всеукраїнський конкурс «Краща аграрна практика 2018» вже стартував! Але якщо ти ще не надіслав свою роботу, маєш шанс це зробити до 16 листопада 2018 р. (включно). І пам’ятай: ми чекаємо саме на твою агроісторію!

Іванна Панасюк, AgroPortal.ua