Ольго Василівно, Мінагропрод є незмінним партнером конкурсу «Неймовірні села України». Наскільки це важливо для міністерства?
Ольга Трофімцева: Українське село завжди було точкою опори всього агросектору. Але за останні роки ситуація докорінно змінилася: сільське населення з року в рік зменшується, зникають села, а особисті селянські господарства втрачають минулі джерела прибутку. Так, упродовж 1990-2017 років з карти України зникло 468 сіл, тобто в середньому — 18 сіл щороку.
Відтак, питання щодо відродження українського села з кожним роком набирає все більшої актуальності. Саме тому Мінагропрод підтримує проведення конкурсу «Неймовірні села України» вже вчетверте задля взаємодії дрібного і середнього бізнесу та органів державного управління на селі, що, у свою чергу, сприятиме розвитку сільських територій та громад, популяризуючи при цьому життя в селі.
На вашу думку, яким чином проект розкриває потенціал сіл?
Ольга Трофімцева: Проведення подібних конкурсів — це можливість проявити себе, реалізувати амбітні плани розвитку та покращити умови проживання громади. Саме від ініціативних об«єднаних громад залежить майбутнє українського села, яке має значний потенціал.
Світовий досвід свідчить, що більшість громадян готові робити свій внесок у місцеві проекти розвитку за умови безпосередньої участі у прийнятті рішень та відчуваючи на собі результати реалізації проекту, які покращать умови їх проживання. Дозволяючи громадам визначати, як потрібно планувати ту чи іншу програму розвитку, органи самоврядування тим самим зміцнюють їхнє почуття власної відповідальності за проект.
Села-учасники конкурсу проектів мають змогу показати свою неповторність, хоча й не всім випала нагода «народитися» біля чудес природи або стати свідками культурних чи історичних подій. Однак відсутність родзинок у села не зменшує шанси отримати титул «неймовірного».
Більше того, конкурс сприяє розвитку в сільській місцевості несільськогосподарських видів економічної діяльності, які можуть бути важливими джерелами надходжень для громад, наприклад, зеленого туризму, розвитку ресторанного чи готельного бізнесу та інших бізнес-напрямків. І саме в цьому я вбачаю велику перспективу розвитку сільських територій України.
Чи полягає успіх у прояві ініціативи знизу?
Ольга Трофімцева: Політика сільського розвитку, яка є частиною євроінтеграційних зобов«язань України, є також безумовним пріоритетом діяльності Мінагропроду. Реалізація урядових програм щодо підтримки фермерства і кооперації сприяє забезпеченню соціального і економічного розвитку сільської місцевості. Однак сталий розвиток неможливий без прояву ініціативи знизу, безпосередньо від територіальних громад і людей, які живуть у селах.
Яким ви бачите подальший розвиток українського села та українських сільських територій?
Ольга Трофімцева: Серед найгостріших проблем сільських територій та населення, яке на них проживає, — бідність, трудова міграція, безробіття, поглиблення демографічної кризи, занепад соціальної інфраструктури, низька забезпеченість мережею сільських освітніх закладів та об»єктами культурного призначення. Саме тому з метою розвитку аграрного сектору економіки та розбудови соціальної інфраструктури сіл в Мінагропроді вживаються заходи, які позитивно впливатимуть на результативність сільськогосподарського виробництва і рівень життя селян, що, у свою чергу, сприятиме підвищенню привабливості сільських територій для проживання.
Сьогодні уряд акцентує увагу на створенні належних умов для розвитку суб»єктів малого та середнього сільськогосподарського підприємництва, в першу чергу сімейних фермерських господарств та сільськогосподарських кооперативів. В аграрному секторі економіки виробництвом сільськогосподарської продукції займаються понад 49 тис. сільгоспідприємств, 67% з яких є фермерські господарства. Саме фермерство, в силу своєї специфіки та високого рівня застосування ручної праці, вбачається основою соціального і економічного устрою сільських територій.
Окрім фермерських господарств, сільськогосподарську продукцію виробляють 4,1 млн особистих селянських господарств. Підвищення ефективності їхньої господарської діяльності, формування партій сільськогосподарської продукції належного обсягу і якості та просування її до організованого аграрного ринку можливе через трансформацію ОСГ у сімейні фермерські господарства. Трансформація особистих селянських господарств, що має бути добровільною, також стимулюватиметься дієвими механізмами державної підтримки.
Надання підтримки розвитку фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації, а також стимулювання господарств населення до переходу у фермерські господарства передбачено схваленою урядом Концепцією розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018-2020 роки. На реалізацію її положень та задля забезпечення доступу до кредитних ресурсів, техніки, обладнання, насіння та ін. спрямована бюджетна програма «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» з обсягом фінансування у 2019 році — 800 млн гривень.
Чи ОТГ є шляхом вирішення проблем села?
Ольга Трофімцева: Потужною рушійною силою розвитку села є ініціювання громадою певних рішень, які безпосередньо впливають на її життєдіяльність. Участь членів громади у процесі розвитку має бути не формальною, а реальною, більше того — дієвою, чого можна досягти шляхом самоорганізації членів громади. Життєздатність села залежить від того, наскільки сільські громади можуть підтримувати місцеву інфраструктуру на належному рівні, мати доступ до широкого спектру послуг, а також працювати над активізацією підприємницької діяльності, інтенсифікацією економічних можливостей.
Держава, започаткувавши процес децентралізації, відкрила громадам можливості для посилення їхньої економічної спроможності та мотивувала до територіальної згуртованості з метою збільшення надходжень до місцевих бюджетів та використання їх відповідно на свій розсуд. Переваги децентралізації для розвитку сільських територій полягають у тому, що рішення про суспільні витрати приймаються на місцевому рівні, що відповідає місцевим потребам населення, і тому такі витрати в більшій мірі відображатимуть потреби в місцевих послугах, аніж прийняті на центральному рівні рішення.
Наведіть приклади успішних громад.
Ольга Трофімцева: Серед прикладів успішних громад можна навести Покровську селищну ОТГ, що на Дніпропетровщині. Громада сьогодні є лідером з упровадження молочних кооперативів. На розвиток кооперативного руху було залучено мільйони гривень — це і внутрішні, і зовнішні інвестиції. Тут кооперація частково вирішує проблему зайнятості населення. Покровська ОТГ існує з 2016 року. За цей час тут відремонтували школи, дороги, адміністративні будівлі, придбали мобільний ЦНАП, облаштовують зони відпочинку та будують скейт-парк.
Фурсівська сільська ОТГ (Київська область) перша в Україні долучилася до реалізації проекту Європейського Союзу «Мери за економічне зростання», в рамках якого реалізується розроблений план залучення туристів до сільської місцевості через стимулювання народного промислу, а також виробництва і вирощування органічної продукції. Крім того, громада є пілотною із впровадження соціального захисту населення, підтримки пенсіонерів, ветеранів війни та незахищених верств населення.
Веселівська селищна ОТГ (Запорізька область) має власну мобільну лінію для сортування твердого сміття. Нова лінія призначена для переробки побутових відходів — як на полігонах, так і на несанкціонованих сміттєзвалищах. Конструкцію пересувного сміттєсортувальника розробили полтавські інженери. Веселівська громада стала першою в Україні, хто його придбав. Фінансування було спільне, тобто 50% грантові кошти, 50% — кошти громади.
У Доманівській селищній ОТГ (Миколаївська область) активні мешканці винайшли можливість перетворити 300 квадратних метрів розваленого приміщення у багатофункціональний коворкінг-центр, який включає в собі простір для роботи чи тренінгів, перегляду 3D-фільмів та залу для занять фітнесом.
Ваші рекомендації очільникам сільських рад щодо розвитку інвестиційної привабливості сіл.
Ольга Трофімцева: Як свідчить досвід, успішний розвиток сільської громади, що супроводжується забезпеченням зайнятості селян та добре розвиненою інфраструктурою, виявляється на рівні змін у ставленні людей до нагальних проблем села, в мобілізації наявних знань та використанні активів громади новими способами й методами.
Відтак, добровільне об«єднання територіальних громад дозволить новоутвореним органам місцевого самоврядування отримати відповідні повноваження та ресурси, що підвищить інвестиційну привабливість сільських територій. Саме завдяки своїм колективним діям, участі та контактам сільська громада набуває нового життя: стає активною та дієвою, організаційно більш згуртованою, здатною ініціювати нові зміни, з більш дієвими мережами та високопрофесійними знаннями, розвиненим лідерством та високим рівнем ентузіазму.
Громадам необхідно активно включатись в процес розвитку своєї інвестиційної привабливості, розробляти інвестиційні паспорти, провести інвентаризацію землі та зонування території, сформувати пропозиції, що дозволять інвесторам знайти об»єкти, придатні для ефективного застосування своїх напрацювань та капіталу. А це, у свою чергу, забезпечить зростання культурного та соціально-економічного рівня розвитку громади та сприятиме зростанню рівня привабливості сіл для роботи та проживання.
Дякую за розмову!
Проголосувати за «Неймовірні села України 2019» можна тут.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua