Історія СРСР знає єдиного легального мільйонера — Василя Ремесло. Цей великий селекціонер вивів революційні сорти зимостійкої пшениці «Миронівська», що дозволило сіяти її в найвіддаленіших куточках тодішньої держави і забезпечувати їжею мільйони. Але талановитих селекціонерів, так само, як і геніїв у багатьох інших галузях, було чимало. Чому ж тоді мільйонером став тільки один?

Вся справа в тому, що крім неабияких здібностей Василь Ремесло володів життєвою мудрістю і передбачливістю. Він запатентував свій винахід, причому оформив документи на себе, і отримував роялті з кожного га землі, яку засівали його революційної пшеницею.

Це яскравий приклад того, що правовий захист об'єкту інтелектуальної власності важливий не тільки для представників інтелектуальної праці. Навіть якщо підприємство не виробляє інтелектуальний продукт, і здається, що охороняти нічого, у нього все одно є назва і логотип. А це складові торгової марки — об'єкта інтелектуальної власності, що потребує обов'язкового юридичного захисту.

Необхідність реєстрації торговельної марки (ТМ) пояснюється як багатьма перевагами і можливостями, які вона дає, так і ризиками для підприємця у разі відсутності належної охорони.

Припустимо, молодий підприємець з хорошої бізнес-ідеєю знайшов фінансування і починає свій бізнес. Очевидно, що відразу багато сил і ресурсів він спрямовує на популяризацію бренду, під яким буде надавати послуги або реалізовувати товар. Тобто витрачає чималі кошти на створення цікавої назви, на роботу дизайнера, потім на розміщення реклами у ЗМІ, на білбордах і т. п.

При відкритті бізнесу підприємець не замислюється над тим, що комусь, крім нього самого, може знадобитися назва його компанії або логотип. Тому не вважає за необхідне це все реєструвати. У разі відсутності реєстрації ТМ будь-яка людина має можливість зареєструвати чужий розкручений бренд на себе. Це може бути і недобросовісний конкурент, і колишній напарник, з яким виникли непорозуміння.

За результатами такої реєстрації цього підприємця змусять відмовитися від використання ТМ, або ж йому доведеться викупити у такої «винахідливої» людини права на подальше використання свого бренду. Це однозначно створить додаткові витрати і труднощі для повноцінного ведення бізнесу.

Слід зазначити, що законодавець передбачив так зване «право попереднього користувача». Воно означає, що в разі попереднього добросовісного використання ТМ і здійснення серйозної підготовки для такого використання особа має право на безкоштовне використання її навіть у разі реєстрації цієї ТМ іншою особою.

Однак це право означає, що наш підприємець зможе використовувати свою ТМ паралельно з конкурентом. Але якщо конкурент буде діяти недобросовісно, наприклад, надавати послуги або реалізовувати ідентичний по виду товар, але більш низької якості, це дуже негативно вплине на репутацію нашого підприємця, похитне довіру з боку споживачів.

Крім ризиків і збитків у разі відсутності реєстрації ТМ, варто говорити і про важливі переваги її належного захисту.

Зокрема, мова йде про можливості страхування себе від контрафактної продукції шляхом внесення зареєстрованої ТМ до митного реєстру. Після цього всі митні органи України у разі вступу до митного оформлення товарів, що містять ознаки використання зареєстрованої ТМ, зобов'язані повідомляти про це власника ТМ або його представника.

Якщо ж ТМ не внесена до митного реєстру, часто з’являються особи, так звані патентні тролі або рейдери, які цим активно користуються. Тут можна згадати випадок, коли при експорті сільськогосподарської продукції відбулася її затримка при митному оформленні: товар, який вивозився, був під ТМ, яку до того часу вже зареєстрував патентний троль і таким чином вніс її до Митного реєстру. Очевидно, троль знав про плани аграрія з експорту продукції. Практично одночасно з затримкою продукції на митному посту він запропонував аграрію свій ліцензійний договір. Причому умови запропонованого договору були вкрай невигідні аграрію. Але товар міг зіпсуватися, аграрій через затримку доставки міг втратити покупця. Мова про доведення неправомірності реєстрації ТМ патентним тролем в судовому порядку взагалі не йшла. Тому аграрію довелося сплатити суму за ліцензійним договором і, по суті, профінансувати незаконні дії троля в майбутньому.

Зареєстрована ТМ може стати самостійним товаром — предметом продажу або здачі в тимчасове користування, в тому числі при укладенні договорів франчайзингу.

Також серед плюсів реєстрації — можливість передачі прав власності на товарний знак у вигляді внесення на баланс або у статутний фонд підприємства. У разі виникнення спору з приводу прав на використання ТМ, і його розгляду в суді саме свідоцтво про реєстрацію буде незаперечним доказом правомірності такого використання.

Що ж стосується процедури реєстрації, то вона не дуже складна, хоча і має свої нюанси, і відносно не дорога, порівняно з збитками, які може понести компанія в разі її відсутності.

Так, першим кроком є розробка дизайну ТМ. Тут слід пам'ятати про необхідність укладення договору з дизайнером ТМ про передачу виключних майнових прав на дизайн створеного ним твору.

Далі не обов'язковим, але рекомендованим кроком є проведення пошуку на тотожність чи подібність ТМ з вже зареєстрованими і тими, на які подана заявка. Такий пошук варто провести, щоб оцінити ймовірність відмови в реєстрації на підставі схожості з чужою ТМ.

Після цього, з урахуванням результатів пошуку, слід формувати заявку, в яку входять:

Що стосується терміну реєстрації, то, як правило, він становить 9-12 місяців. Протягом цього часу підприємець або компанія веде листування з Укрпатент, відповідає на окремі запити у конкретні терміни, що, звісно, не полегшує процедуру реєстрації. На фінальній стадії здійснюється оплата збору за видачу свідоцтва про реєстрацію права на знак для товарів і послуг.

Як підсумок: всім зрозуміла суть приказки «один у полі — не воїн». Саме одним у полі залишається підприємець, якщо його тил не захищають охоронні документи на об'єкти інтелектуальної власності.


Марта Мруць, провідний спеціаліст з захисту інтелектуальної власності ЮК Tsykhonya Lawyers

Мультимедіа