За день до ринку землі

Сьогодні найбільш життєздатними видаються дві моделі ринку.

Одна з них представлена у законопроекті № 5535 «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», поданому групою народних депутатів (Олексієм Мушаком, Сергієм Хланем, Павлом Різаненком та ін.). Цю версію уже зареєстровано у ВР, і потенційно вона може потрапити до сесійної зали. Друга модель ринку пропонується урядом. І хоча цей законопроект досі офіційно не представлено, окремі його положення вже озвучуються та обговорюються з експертним середовищем.

В обох документах позиція щодо важливих для агробізнесу питань є схожою, і цілком ймовірно, що збережеться у тому проекті, який відкриє ринок землі та визначатиме умови його функціонування.

Що є спільного у цих двох документах, а що відмінне?

1. В обох проектах для юридичних осіб обмежується доступ до ринку землі. Законопроект № 5535  пропонує заборонити юридичним особам участь у ринку землі протягом перших двох етапів його відкриття, які в сукупності триватимуть 2 роки та 5 місяців. Урядом пропонується повна заборона для юридичних осіб набувати землю у власність.

Проте обмеження на ринку стримуватиме його ріст та сприятиме сірим схемам. Наслідком такого рішення може бути не лише слабкий економічний ефект, а й поява нових напівлегальних механізмів набуття земель у власність та користування підприємств.

2. Другим спільним для документів положенням є використання виключно електронних земельних торгів для продажу державних земель, що гарантуватиме більшу прозорість торгів та відсутність корупційних складових. Зросте конкуренція, а, відповідно, і вартість орендної плати, яка лише за останні два роки продажу державних земель на аукціонах дала приріст 245,71% за 1 га державних земель.

3. Запобіжником від монополії має виступати обмеження на максимальні площі у власності та користуванні.

У такому разі № 5535 пропонує обмежити площу у власності до 500 га для фізичних осіб та до 33% — на території району/ОТГ для юридичних осіб. Урядовий варіант передбачає обмеження до 200 га у фізичних осіб та не більше 35% площі району/ОТГ в оренді юридичної особи. Така норма знищить великий бізнес, оскільки площі районів та ОТГ бувають різними і коливаються від сотень до десятків тисяч гектарів. Подібні обмеження можуть стати приводом для блокування роботи підприємств, їх рейдерських захоплень та корупції.

4. В обох законопроектах скасовується безоплатна приватизація земельних ділянок як одна з можливих корупційних схем, яку найчастіше використовують.

Скасування безоплатної приватизації, безумовно, є необхідним кроком у боротьбі з корупцією, однак може викликати відчуття соціальної несправедливості у деяких громадян за те, що вони не встигли скористатися своїм правом на безкоштовну землю. Для бізнесу це означає обмеження у подальшому збільшенні земельного банку за рахунок нових приватних ОСГ в оренді, що у перспективі призведе до зменшення кількості землевласників. Завдяки поступовій консолідації у окремих власників викуплених земель підвищиться конкуренція на ринку оренди приватних земель та зросте вартість оренди.

Ми перебуваємо напередодні змін у земельній реформі. Щоб вони були ефективними, необхідно кардинально змінювати підхід до інструментів, які породжують корупцію та неефективність використання земельних ресурсів. Надзвичайно важливою є спроба відійти від практики використання прямих заборон і обмежень та застосовувати сучасні економічні інструменти регулювання ринку, які дозволяють задовольнити інтереси малих фермерів та великих сільськогосподарських виробників. Лише в цьому випадку такі явища, як корупція, використання напівлегальних схем, рейдерство та виснаження ґрунтів, що породжені роками мораторію, поступляться місцем прозорому бізнесу та ефективному сімейному господарюванню на селі.

Роман Граб, експерт із земельних питань асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»