2023-й став роком великих випробувань для експорту агропродукції з України, оскільки країна зіткнулася з низкою серйозних політичних та економічних викликів. Ці складнощі значно вплинули на сферу агроекспорту, створюючи низку перешкод, які ускладнили й так непростий процес експортування. У таких умовах питання отримання експортної ліцензії набуло особливої актуальності.
Завдяки цим ліцензіям українські виробники могли легалізувати та спрощувати процес вивезення своєї продукції на зовнішні ринки. Отримання такої ліцензії є ключовим елементом, що допомагає дотримуватися міжнародних та національних нормативів, сприяє встановленню довірчих відносин з іноземними партнерами, а також дає можливість українським аграріям розширювати свої ринки збуту попри політичні та економічні турбулентності.
У цьому контексті процес отримання експортної ліцензії стає не тільки юридичною необхідністю, а й стратегічним кроком, який може сприяти стабільності та розвитку українського аграрного сектору в умовах глобальних викликів.
Урядом було розроблено нові правила експорту агропродукції, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану» та «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року №1466» від 31.10.2023 р., якими запроваджено ліцензування експорту на окремий перелік продукції включно із зерновими та олійними культурами.
Згідно з новими правилами, аграрна продукція з кодами УКТЗЕД, як-от пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, соєві боби, насіння ріпаку, насіння соняшнику та інші, підлягає ліцензуванню.
Щоб отримати ліцензію на експорт товарів в Україні, заявник – суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності повинен подати такі документи до Міністерства економіки України:
Це означає, що ліцензія пов'язана із конкретним договором, який регулює експорт певного товару чи товарів.
Важливо розуміти, що експорт аграрної продукції до Республіки Болгарія, Румунії, Словацької Республіки, Угорщини та Республіки Польща здійснюється з певними відмінними особливостями.
Так, розгляд заявок на одержання ліцензій на експорт товарів за кодами згідно з УКТЗЕД 1001 99 00 00, 1005 90 00 00, 1205 10 90 00, 1205 90 00, 1206 00 91 00, 1206 00 99 00 до Республіки Болгарія, Румунії, Словацької Республіки, Угорщини та Республіки Польща здійснюється в 30-денний строк у порядку, встановленому Мінекономіки.
Видача ліцензій на експорт товарів до зазначених вище держав здійснюється на підставі погоджень, що надаються Мінагрополітики після двосторонніх консультацій з партнерами у 15-денний строк з дати одержання від Мінекономіки заявки на одержання ліцензій на експорт зазначених товарів без залучення суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності у порядку міжвідомчого обміну інформацією.
Підставою для відмови у видачі ліцензії на експорт цих товарів, крім передбачених законодавством, є отримання Мінекономіки від Мінагрополітики інформації про наявність підстав для відмови у видачі зазначеного у цьому абзаці погодження.
Таким чином, видача ліцензії на експорт агропродукції до Республіки Болгарія, Румунії, Словацької Республіки, Угорщини та Республіки Польща не тільки залежить від суб’єкта господарювання, а насамперед від домовленостей Мінагрополітики з партнерами.
Режим ліцензування експорту агропродукції не застосовується, якщо суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності включений до переліку верифікованих суб’єктів агропромислового комплексу, які здійснюють експорт товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТЗЕД 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514 та 2306.
Цей перелік формується Мінагрополітики за результатами подання заявок суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.
До переліку верифікованих суб’єктів агропромислового комплексу можуть потрапити тільки ті суб’єкти, які вже здійснювали експортні операції до цього.
Порядок отримання статусу верифікованого суб’єкта агропромислового комплексу полягає у виконанні наступних кроків:
1. Реєстрація у Державному аграрному реєстрі та набуття статусу користувача:
2. Відповідність критеріям:
3. Подання заяви:
4. Підтвердження відповідності критеріям:
5. Розгляд заяви:
6. Прийняття рішення Мінагрополітики:
7. Підстави для виключення суб'єкта з переліку:
8. Оформлення рішення наказом:
9. Інформування через Державний аграрний реєстр:
Таким чином, у агробізнесу є два варіанти для підвищення зручності торгівлі з іноземними ринками:
1. Оформлювати експортні ліцензії щодо кожного відповідного контракту.
2. Зареєструватися в Державному аграрному реєстрі та отримати статус верифікованого користувача.
Сергій Педак, керуючий партнер Юридичної компанії «ТИТАН», адвокат
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.