Ще вчора ферми та елеватори розглядали енергетику лише як статтю витрат: сплачувати рахунки, підтримувати систему в робочому стані та сподіватися на стабільність мережі. Сьогодні ситуація змінюється.
Системи зберігання енергії перетворюють енергію не лише на ресурс для роботи, а й на бізнес-модель. Це шанс знизити витрати, забезпечити автономність і навіть заробити.
Елеватори — це об’єкти з дуже специфічною динамікою споживання. Вони працюють нерівномірно: або споживають дуже багато електроенергії (під час активного сезону), або взагалі мають мінімальне споживання решту року. Їхня задача проста: прийняти зерно, посушити, зберегти, відвантажити. І ця активна фаза триває від кількох місяців до півроку.
Будувати сонячну станцію під цей об’єкт недоцільно, адже в момент найбільшої активності сонця споживання майже відсутнє, тож окупність буде занадто довгою. З іншого боку, на елеваторах уже є готова інфраструктура та потужність для генерації електроенергії. Бракує лише способу ефективно використовувати цей потенціал.
Все змінилося з появою систем зберігання енергії — BESS. Елеватори отримали можливість балансувати між сезонністю власного споживання та ринковими коливаннями вартості електроенергії. Крім того, тепер вони можуть стати джерелом додаткового доходу, акумулюючи електроенергію в дешеві години і продаючи в дорогі.
Давайте подивимося, як це відбувається на практиці. Для об'єктів однієї компанії ми поєднали сонячні станції зі стореджами, які вирішують одразу кілька задач:
Фактично, сторедж перетворив елеватор з «сезонного енергоспоживача» у постійного гравця ринку електроенергії.
Ще один кейс — елеватор з млином. Особливість млинів у тому, що вони зазвичай працюють в години, коли сонячної генерації немає або мало. А коли її достатньо — споживання мінімальне. Тому туди ми додатково встановили вісім установок, щоб максимально зберігати сонячну енергію і використовувати для власних потреб.
З фермами ситуація простіша — вони споживають електроенергію більш рівномірно. На відміну від елеваторів, тут енергії потрібно завжди багато, хоч і з певними піковими циклами.
Тваринницькі господарства працюють безперервно. Освітлення, вентиляція, системи подачі корму та охолодження створюють постійне навантаження. Особливо це стосується молочних ферм, де основні пікові навантаження припадають на години доїння — зазвичай тричі на добу. І це нерідко збігається з годинами, коли електроенергія найдорожча, що робить стореджі особливо вигідними.
Аналогічні приклади можна знайти на свинофермах, де системи вентиляції й обігріву створюють великі пікові витрати в холодний сезон. Добре показують себе також грибні ферми — у них споживання на охолодження та клімат-контроль ідеально накладається на генерацію сонячних станцій.
У результаті для ферми сторедж — це не стільки інструмент заробітку на продажі електроенергії, скільки спосіб суттєво знизити витрати та гарантувати стабільність роботи.
Ринок систем зберігання енергії активно розвивається. З'являється більше виробників, що призводить до зниження цін. Технологічно майже всі пропонують схожі рішення — літій-залізо-фосфатні акумулятори з рідинним охолодженням стають стандартом.
Головна прогалина зараз — системи енергоменеджменту. На підприємствах з'являється все більше джерел енергії: газопоршневі установки, сонячні станції, стореджі, мережа. Вручну контролювати, від чого краще споживати в конкретний момент, уже складно.
Наступний крок — розумні системи, які самостійно аналізують ринок і приймають рішення про зарядку/розрядку залежно від різниці в цінах на електроенергію. Такі тестові проєкти вже запускаються.
Системи зберігання енергії змінюють економіку агросектору. Для ферми — це насамперед стабільність і економія, для елеватора — можливість перетворити простої у додатковий дохід. Головне, правильно розрахувати економіку проєкту, обрати надійного провайдера з досвідом роботи в агросекторі і забезпечити регулярне сервісне обслуговування.
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.