Вихід на ринки ЄС — один з варіантів розвитку експорту

Такий аналіз полягає у всебічному дослідженні аналітичних, економічних, статистичних даних і має на меті одержання відповідей на питання щодо попиту, вартості, конкуренції і т. д.

Якщо проаналізувавши отримані дані, підприємство приймає рішення про доцільність виходу на ринок тієї або іншої країни, наступним питанням, яке найчастіше стає на чолі, є пошук надійних контрагентів.

Як правило, аналіз діяльності вітчизняних контрагентів здійснюється на підставі глибокого аналізу різних джерел і знаходяться у відритому доступі (зокрема, різні реєстри). В аспекті надійності іноземних партнерів, це питання ускладнюється. На жаль, в країнах ЄС не так багато джерел, з яких ви можете отримати необхідний обсяг інформації, пов'язаної з надійністю вашого потенційного контрагента. Безумовно, ви можете отримати виписку з торговельного реєстру Європейського Союзу, яка в принципі здатна дати відповіді на деякі питання, але все ж при укладанні «великих» угод зупинятися лише на ній ми не радимо.

Найпростішим надійним способом перевірки контрагентів з країн ЄС є звернення до спеціалізованим детективних агентств. Саме висновок таких організацій часто вважається ключовим при укладанні великих угод. Звичайно, в разі експорту невеликих партій товарів, послуги детективних агентств можуть займати значну частину бюджету експортної операції, проте і в цьому випадку краще витратити частину, ніж втратити все.

І все ж основну увагу ми хочемо приділити іншому. Будь-який бізнес-план повинен містити в собі статтю «витрати», тому всім експортерам при підготовці до виведення товару на ринок ЄС необхідно розуміти, де можуть виникнути великі витрати. Такою статтею, як правило, стає переоснащення власних потужностей. Пов'язана така необхідність з тим, що в ЄС, як правило, діють вимоги до якості продукції на порядок вище, ніж ті, які встановлені у нас, а для того, щоб забезпечити їх дотримання, можуть знадобитися значні фінансові вкладення.

Саме в цьому питанні допомога кваліфікованим юристів і виявляється як не можна до речі. Справа в тому, що європейське законодавство, незважаючи на свою структурованість і простоту може мати ряд підводних каменів. Наприклад, деякі країни ЄС мають більш жорсткі вимоги до харчової продукції, ніж їх партнери з Спільноти. І розібратися в таких особливостях персоналу підприємства, що не володіє певним рівнем знань, досить важко, при цьому ігнорування цього питання згодом може привести до значних фінансових втрат.

Таким чином, без належної інформаційної підготовки, експортер ризикує як мінімум понести збитки у вигляді недоотриманих прибутків, а як максимум отримати зобов'язання зі сплати штрафних санкцій або навіть понести кримінальну відповідальність. Правильно ж проведена робота з аналізу зазначених чинників допоможе мінімізувати можливі ризики і стати запорукою здійснення експортної діяльності.

При цьому, як і в будь-який інший юридичної операції, найкращим фактором захисту при здійсненні експертної діяльності буде грамотно складений зовнішньоекономічний договір.

Найголовніше, укладаючи такий договір переконатися в тому, що кожна зі сторін однаково трактує кожен його пункт, щоб уникнути можливих непорозумінь в майбутньому. Також особливу увагу необхідно приділити детальному аналізу і відпрацюванню кожного пункту експортного контракту, в тому числі роблячи акценти на такі розділи, як: умови поставок, умови здійснення платежу і врегулювання суперечок. Саме грамотно складений зовнішньоекономічний договір дає можливість мінімізувати практично всі ризики, пов'язані із здійсненням експортної операції.

Що ж стосується загальних вимог українського законодавства в питаннях здійснення експортної діяльності, то вітчизняному суб'єкту ЗЕД важливо пам'ятати про необхідність проходження акредитації в митних органах ДФС. Фактично така акредитація не складає особливих труднощів і полягає в підготовці заяви встановленої форми та подачі його відповідної митниці, тим не менш, не виконавши цю просту дію, експортер ризикує як мінімум зірвати угоду щодо поставки товару.

Крім того, в залежності від групи товару, яка планується до постачання, експортеру потрібно пам'ятати про можливу необхідність сплати вивізного мита.

Приклад: Законом України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» встановлено ставку вивізного (експортного) мита у розмірі 10% від митної вартості товару для насіння соняшнику, подрібненого або не подрібненого (код УКТЗЕД 1206 00).

Таким чином, коротко резюмуючи вище сказане, для того, щоб підприємство підготувалося до виходу на ринок ЄС, йому в першу чергу необхідно:

• Провести аналіз ринку країни, в яку планується експорт.
• Здійснити пошук і аналіз контрагентів.
• Проаналізувати законодавство ЄС на предмет необхідності приведення своєї продукції у відповідність до встановлених вимог.
• Пройти акредитацію на митниці.
• Проаналізувати податкове законодавство.
• Підготувати професійний зовнішньоекономічний договір.

Дмитро Александров, керуючий партнер ALEXANDROV&PARTNERS