Зменшення недосказаності

Так було і на зустрічі членів Громадської ради при Міністерстві аграрної політики та продовольства України з міністром Тарасом Кутовим: часу на виступи мало, начебто все сказав, а недосказаність залишилася...

Спробую сформулювати свій уявний виступ так, ніби для цього у мене було не три, а хоча б 10 хвилин...

Шановні колеги, шановний пане міністр!

Якщо ми говоримо про підтримку малих і середніх виробників сільськогосподарської продукції, нам потрібно мати відповідні інститути та організації. Сьогодні я б хотів зупинитися на двох дуже, на мій погляд, важливих для розвитку сільського господарства і сільської місцевості аспектах — кооперації і знаннях, тобто сільськогосподарському консультуванні («дорадництві» — Укр.).

Почнемо з кооперації.

На сайті Фіскальної служби розміщено роз'яснення: Тільки житлово-комунальні, садівницькі та гаражні кооперативи можуть бути включені до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Наслідки такого роз'яснення можуть бути дуже поганими. Ми стільки списів зломали для того, щоб неприбутковий статус сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів став реальністю, а тут бац... і зміни в Податковий кодекс. Згідно п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі — неприбуткова організація), яка одночасно відповідає наступним вимогам:

- створена і зареєстрована у порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутку) або їх частки серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб...

А як бути з кооперативними виплатами і виплатами на паї! Це ж «стовпи» кооперації!

У пункті 33.4.6 Податкового кодексу записано, що до неприбуткових організацій можуть бути віднесені сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об'єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Але, виходить, що тільки тоді, коли вони відмовляться від цих кооперативних «стовпів».

Але ж є Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію», де чітко визначено неприбутковий статус сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів...

Шановні колеги, пропоную розібратися з цим питанням, поки фіскальні органи не почали розбиратися з кооперативами...

Законодавство має сприяти розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, а не гальмувати процес. Через зміни в Податковому кодексі погіршилися умови роботи СІК. Давайте змінювати ситуацію. Тим паче, що фахівці міністерства розуміють проблему, навіть підготували разом з представниками професійних організацій відповідний законопроект. Давайте витягувати його на рівень політиків. Давайте об'єднувати зусилля для того, щоб довести народним депутатам, що сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи не менш важливі для країни, ніж гаражні. Сподіваюся, що зрозуміють це інакше ніж «рухатися в Європу».

Шановні колеги, мало мати інститути, тобто, законодавство. Потрібні ще й інституції, які б забезпечили організаційний процес об'єднання людей в сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи. Мало поки що у більшості наших сільських громадян кооперативних знань, умінь... Сьогодні головними організаторами кооперативів є проекти міжнародної технічної допомоги та сільськогосподарські дорадчі служби, діючі теж за підтримки таких проектів. На жаль, це переважно локальна діяльність. Велика частина країни поза процесом.

А от у Грузії створили державне Агентство з розвитку сільськогосподарських кооперативів. Це передбачено на законодавчому рівні. І справа пішла. У маленькій Грузії зараз близько 500 сільськогосподарських кооперативів. В Україні «живих» сільгоспкооперативів трохи більше 600-700.

Деякі з «експертів» кажуть: створювати нові державні інститути заборонено. Але прийняв ж не так давно Кабмін рішення про створення агентств регіонального розвитку. Виходить, що можна, якщо сильно захотіти.

Схожі кооперативні агентства були і є в багатьох країнах з перехідною економікою, де кооперація тільки стає на ноги.

Зараз працюють два проекти міжнародної технічної допомоги, які мають підтримку FAO та уряду Канади, над змінами в законодавство про кооперацію. Варто врахувати світовий досвід. Тим більше, що фахівці міністерства «за». Знаю, що деякі з донорів готові підтримати створення такого Агентства, якщо є позиція міністерства.

Крім інститутів та інституцій, шановні колеги, потрібні реальні кроки, які б підтверджували: Мінагропрод насправді підтримує кооперативи. Я кажу про погашення 3-4 річної давності заборгованості перед кооперативами. Там сума смішна — 2-3 млн грн, але це продемонструвало б вектор політики міністерства.

Це ж стосується і заборгованості перед сільськогосподарськими консультаційними службами. 400 тис. грн заборгувало міністерство службам за вже виконану роботу. Всього лише. У наших службах люди відчули перспективу. Люди навчені, люди хочуть працювати, але...

Позиція міністерства впливає на поведінку місцевих органів влади. Влада — система ієрархічна: як тільки внизу відчують, куди вітер дме... впевнений, ви розумієте, мене...

Тепер про знання для селян.

Є стаття 404 угоди про асоціацію Україна-ЄС про спільні зусилля для наближення системи консультування до фермерів. Є розпорядження КМУ про створення державної системи сільськогосподарського консультування («дорадництва» — Укр.)... І ще багато чого є, але немає системи!

Де взяти ресурси?

У структурі міністерства існують різні навчальні заклади, навчально-курсові комбінати. Давайте розглянемо не тільки можливість їх приватизації, а й перепрофілювання для наближення системи консультування до фермерів, як це записано в Угоді про асоціацію Україна-ЄС. Є ще величезні ресурси Національної академії аграрних наук України. Знову ж таки, маємо розуміння та підтримку на рівні фахівців міністерства, керівництва академії. Але поки що не більше. Пропоную об'єднати зусилля, створити офіційну робочу групу міністерства. Тоді український фермер отримає більше шансів у конкуренції з європейським.

У законі України «Про сільськогосподарську консультаційну діяльність» чітко записано: У державних цільових програмах, спрямованих на розвиток сільського господарства та сільської місцевості, передбачається фінансування сільськогосподарської консультаційної (читай — «дорадчої») діяльності в розмірі не менше 5% від коштів, передбачених для цих програм.

Дзвоню колегам з обласних служб і кажу: буде розмова з міністром, яка наша позиція. «Скажи міністру, що ми дуже сподіваємося, що, нарешті, прийшов перший міністр, який виконає цей закон», — говорили колеги.

Веду розмову з аграрними асоціаціями — вони теж «за» «дорадчу» діяльність. Вони, що можуть, роблять власними силами. Але потрібна система, яку зобов'язана мати кожна країна — член ЄС. Ми ж до членства в ЄС прагнемо!

На засіданні Комітету з розвитку сільського господарства та земельних відносин (Комітету у складі Громадської ради при Мінагропроді) ми говорили про участь України в програмі ENPARD.

Що таке ENPARD? European neighbourhood programme for agriculture and rural development або Програма Європейського сусідства для сільського господарства і сільського розвитку. Це — політична ініціатива / програма, частина зобов'язань ЄС по зростанню і стабільності серед його сусідів, яка визнає важливість сільського господарства для продовольчої безпеки, аграрного виробництва і сільської зайнятості. Європейський Союз висловив готовність надати підтримку в реалізації політики, що відповідає принципам і цілям даної програми, всім країнам, які налаштовані зробити розвиток сільського господарства та сільської місцевості основним напрямком співробітництва з ЄС.

У Грузії за рахунок цієї програми фінансується Агентство сільськогосподарських кооперативів. І в Грузії, і в Молдові — безліч заходів з підтримки і кооперативів і фермерів, і місцевих громад.

За ENPARD рішення приймається на державному рівні. Упевнений, шановні колеги, що ми і асоціації, які ми представляємо, повинні підтримати зусилля міністерства щодо визнання урядом розвитку сільського господарства і сільської місцевості пріоритетним напрямом співробітництва з ЄС.

Правда, потрібна ще стратегія (програма) розвитку сільського господарства і сільської місцевості. Але це простіше: багато напрацювань, треба лише розставити пріоритети. Та й розставлені вони вже в ініціативі «3+5».

Переконаний, шановні колеги, що подібні кроки разом з позицією міністра про реальний перерозподілі бюджетних ресурсів на користь малого та середнього виробника приведуть до успіху і кооперації, і «дорадництва», а значить і до спільного успіху, бо український фермер отримає більше шансів у конкуренції з європейським.

Все, час зупинитися...

Здається, недосказаності стало менше.

А тепер якби післямова. Попередні міністри уникали спілкування з Громадською радою. Міністр Тарас Кутовий змінює традиції, встановлені попередниками: дві години відкритої розмови, яка обіцяє мати продовження. Є шанс, що недосказаності стане ще менше і збільшиться взаєморозуміння...

Роман Корінець, президент Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України