Розпочата росією повномасштабна війна суттєво міняє аграрний сектор України. І якщо окупація та бойові дії зменшили площу засіяних угідь десь на 20%, то обмеження експорту, зміни цін на добрива, складнощі з логістикою тощо змусили аграріїв України шукати нові способи пристосуватися до викликів та втримати свій бізнес рентабельним.
Зокрема, це вплинуло на структуру посівів — за даними USDA, другий рік поспіль спостерігається скорочення площ під пшеницею, житом та ячменем, зростання площ під соєю, ріпаком та цукровим буряком. Площі під найпоширенішою олійною культурою України — соняшником — залишилися великими, але є певна тенденція до скорочення, адже частина фермерів заміщають соняшник соєю, яка добре вбудовується в сівозміну, та ціна на яку на внутрішньому ринку останні два роки була привабливою. Безумовно, ця культура є популярною та прибутковою, але у фермерів є суттєвіші причини обирати соняшник.
Переважна більшість соняшнику не експортується, а переробляється всередині країни, що робить культуру менш залежною від складнощів із зовнішньою торгівлею морем чи залізницею. Попри скорочення виробництва соняшнику в країні, Україна залишається гравцем №1 на ринку соняшникової олії. За прогнозами USDA, в 2023/2024 маркетинговому році її частка на світовому ринку складатиме 41%, значно випереджаючи решту гравців. І компанії-виробники попри війну нарощують виробництво — в 2024 році оголошено запуск двох нових олійноекстракційних заводів, які потребуватимуть сировини, якої, за даними асоціації «Укроліяпром», не вистачає наявним заводам. Відповідно, потреба в соняшнику в Україні постійно зростатиме, і є всі підстави очікувати зростання рентабельності.
Шукаючи прибуткову культуру, фермери останніми роками активно перемикаються на нішеві культури, часто незважаючи на кліматичні умови та особливості їх вирощування. І результати не завжди є задовільними. Натомість, вирощуючи соняшник, фермери легко можуть досягнути чи перевершити показник середньої врожайності, оскільки переважно всі українські аграрії мають відмінну експертизу у вирощуванні цієї олійної, адже мають значний досвід, знають, коли та як проводити ті чи інші операції в полі, володіють відповідною технікою та налагодили агрономічні процеси.
Соняшник — традиційна для українського поля культура, відповідно, фермери не мають проблем із доступом до якісного насіння. Сучасний розвиток насінництва передбачає, що для оптимального результату треба підбирати гібриди, виходячи з регіону і умов вирощування (наявність вовчка, поширення хвороб, ризик посухи чи ранньої осені тощо), а також орієнтуючись на технології гербіцидного захисту, які використовує господарство.
Щоб отримати високі врожаї, також варто зважати на обов'язковість фунгіцидного захисту, нехтування яким може призвести до суттєвих втрат від хвороб, зокрема від фомопсидозу, який блокує рух поживних речовин у рослині та стає причиною зменшення натури зерна, олійності та вмісту олеїнової кислоти. Дві фунгіцидні обробки ефективними засобами захисту рослин забезпечують збереження понад 20% врожаїв соняшнику.
Загалом під час повномасштабного вторгнення важко передбачити всі сценарії розвитку подій, адже ситуація є мінливою та непередбачуваною. Але, плануючи посіви, варто діяти системно і вдумливо та орієнтуватися не лише на ціни та тренди попереднього сезону. Адже традиційні культури українського агросектору — соняшник, кукурудза та пшениця — завжди будуть потрібні для забезпечення продовольчої безпеки світу.
Юрій Коняєв, категорійний маркетинг-менеджер Corteva Agriscience в Україні
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.