Тренди української логістики: як змінилася ситуація в жовтні

Так, якщо в січні 2022 року 80% експорту транспортувалося морем, то вже в квітні ця частка знизилась до 13%. На перше місце вийшов залізничний транспорт.

Підписання «зернової ініціативи» відновило важливість морського транспорту. У вересні 2022 року морем було експортовано 5,5 млн т вантажів, що складає 57% від загального експорту товарів.

З імпортом ситуація інакша. «Зернова ініціатива» не включає імпорт товарів. До війни найбільші обсяги імпорту транспортувались залізницею. В січні 2022 року залізниця доставила 2,8 т вантажів, або 49% загального імпорту товарів. Санкції проти росії та білорусі зупинили імпорт із цих країн, який переважно доставлявся залізницею. Найбільше ваги в імпорті товарів здобув автомобільний транспорт. У вересні автомобілями до України було доставлено 1 млн т вантажів, що становить 54% від загального імпорту товарів. 

Автомобільним транспортом також перевозяться найбільш коштовні вантажі. Так, якщо поділити загальну вартість експорту на його загальний обсяг за видами транспорту, то 1 тонна вантажу, перевезеного автомобільним транспортом, коштуватиме $1081 порівняно з $320 для морського і $253 для залізничного транспорту.

 «Укрзалізниця» досягла піка своїх можливостей у перевезенні зерна через західний кордон України. Прийнявши багато замовлень на перевезення у квітні, «Укрзалізниця» досі повністю не вивезла вагони, завантажені в квітні. Причиною є дефіцит візків для перевантаження в напрямку румунського порту Констанца. Наразі дві третини зерна, яке перевозиться залізницею, прямує до одеських портів (1,9 млн т порівняно з 808 тис. т в напрямку західного кордону). Тож черги з вагонів зберігаються. В кінці вересня в черзі стояло 18100 вагонів. Проте слід зазначити, що «вузькі місця» на залізниці створюються через низьку спроможність залізниць сусідніх країн, які виявилися неготовими обробити потік вантажів з України, який значно зріс. Тому дуже важливо розвивати кооперацію з Польщею, Румунією, Словаччиною, Угорщиною та іншими країнами для сприяння перевезенню вантажів.

В морських перевезеннях залишається невизначеність щодо продовження «зернової ініціативи». Дія угоди спливає 22 листопада. Угода стала життєво важливою для експорту українського зерна, проте її ефективність залежить від роботи інспекційної групи, яка складається з учасників угоди (України, Туреччини, ООН та росії). Відмова російських членів групи збільшувати кількість інспекцій створює черги з суден, що очікують на перевірку. Сторони угоди також хочуть внести до неї свої доповнення. Україна хоче додати порт «Миколаїв» та можливість експорту металопродукції, росія наполягає на експорті аміаку через Одесу та сприянні своєму експорту продовольства. 

В автомобільних перевезеннях відбулось суттєве зростання в кількості виданих ліцензій на автомобільні вантажні перевезення. Так, у вересні Укртрансбезпека видала 1436 таких ліцензій, що в 6 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Кількість виданих ліцензій на міжнародні вантажні перевезення зросла в 10 разів, а на перевезення палива — в 30 разів!

Після кризи на україно-польському кордоні в кінці серпня – на початку вересня, коли черги перед прикордонними пунктами пропуску досягли 50 км, ситуація значно покращилась. Були відкриті нові пункти пропуску, спрощений транзит сільськогосподарських товарів територією Польщі, деякі рослинні товари стало можливо перевіряти не на кордоні, а на спеціальних контрольних пунктах у Польщі тощо.

Загалом слід зазначити, що попри великий шок, який українська транспортна система пережила в березні, вона впоралася з викликом та змогла забезпечити транспортування необхідних товарів до та з України. Зараз потрібно закріплювати та розвивати успіх, знаходити альтернативні шляхи доставки товарів, працювати з сусідами, щоб збільшити спроможність нашого спільного кордону пропускати вантажі. Ті зв’язки та проєкти, які Україна напрацює зараз, знадобляться їй також і в майбутньому під час вступу до ЄС.

Ірина Коссе, експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій