Приватизація земель державних і комунальних сільгосппідприємств: скільки і кому

Незважаючи на таку щедрість, державні та комунальні сільгосппідприємства не в змозі самостійно обробляти такі великі масиви земель, проте і в оренду їх не можуть передати. Тому вже стали всім відомі численні випадки, коли керівники державних та комунальних підприємств нелегально передавали землі у користування третім особам за договорами про спільну діяльність, про вирощування сільгосппродукції з давальницької сировини тощо, чим приховують нелегальну оренду землі. Чим далі в ліс, тим більше схем могли вигадати. Кошти від таких оборудок керівництво привласнювало собі. Такі незаконні дії із землями завдають мільярдні збитки державному та місцевим бюджетам. 

Щоб нарешті припинити неефективне використання земель державними та комунальними сільгосппідприємствами, зареєстровано законопроєкт № 3012-1, який передбачає приватизацію таких земель. Відповідно до моделі приватизації земель, яка запропонована в законопроєкті, за підрахунками УКАБ, щорічно пайовики (громадяни України) отримуватимуть майже 1,2 млрд грн, надходження до місцевих бюджетів збільшаться на 1,5 млрд грн, до держбюджету — на 100 млн грн, до обласних бюджетів — на 45 млн грн. 

Законопроєкт № 3012-1 передбачає, що землі державних та комунальних сільгосппідприємств підлягатимуть приватизації у наступних випадках:

• приватизація підприємств, установ, організацій або їх структурних підрозділів;
• ліквідація таких юридичних осіб;
• приватизація земель без приватизації або ліквідації юридичної особи.

Підлягатимуть приватизації землі сільгосппризначення, що перебувають на праві постійного користування у державних та комунальних підприємств, установ, організацій, а саме: 

— сільськогосподарські угіддя; 

— несільськогосподарські угіддя, на яких розташовані будівлі та споруди.

У свою чергу не підлягатимуть приватизації землі:

• на яких розташовані розвідані родовища корисних копалин загальнодержавного значення;
• під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями;
• під господарськими шляхами, прогонами, польовими дорогами;
• які не можуть перебувати у приватній власності;
• заболочені землі.

Законопроєктом також встановлено умови щодо розподілу сільгоспугідь.

1. До 40% земель передаються безоплатно у власність працівникам і пенсіонерам державних та комунальних підприємств, а також працівникам і пенсіонерам соціальної сфери (державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров’я, розташованих на території відповідної ради) у розмірі земельної частки (паю). 

Такі особи можуть скористатись правом на приватизацію лише в тому випадку, якщо вони — громадяни України, не отримували раніше у власність земельну частку (пай), працювали за трудовим договором у державному, комунальному підприємстві або закладах соціальної сфери не менше 1 року. Розмір земельної частки (паю) працівникам і пенсіонерам державних та комунальних підприємств не повинен перевищувати середнього розміру земельної частки (паю) по регіону, а нормативна грошова оцінка земельних ділянок не повинна відрізнятись більш ніж на 5%. Для працівників соціальної сфери розмір земельної частки (паю) повинен бути не більше 2 га.

2. До 20 % земель виділятимуться учасникам бойових дій для ведення особистого селянського господарства у розмірі до 2 га кожному. Перелік учасників бойових дій буде формувати Держгеокадастр.

3. Не менше 40% земель продаватимуться або передаватимуться в оренду на земельних торгах, крім випадків приватизації земель при приватизації державного, комунального підприємства. На період дії мораторію на відчуження сільгоспземель такі землі передаватимуться на торгах в оренду на 50 років.

Передбачається, що встановлені відсотки є плаваючими, тому частка земель, яка підлягатиме продажу або передачі в оренду на торгах, може збільшитись, відповідно пайовики і учасники бойових дій отримають менше земель.

У разі, якщо відбуватиметься приватизація земель без приватизації самого підприємства, то землі, які не підлягатимуть паюванню, залишатимуться у підприємства в постійному користуванні. Тобто державні та комунальні сільгосппідприємства зможуть продовжувати свою господарську діяльність, займатися дослідницькою, селекційною та іншою передбаченою статутом діяльністю. У разі ліквідації державних та комунальних підприємств, землі, які не підлягатимуть приватизації, передаватимуться у власність територіальних громад, на території яких розташовані такі землі.

Щодо земель, які на праві постійного користування перебувають у колективних сільськогосподарських підприємств, то їх безоплатно матимуть право приватизувати колишні працівники державних підприємств та пенсіонери з їх числа. 

При паюванні земель державних та комунальних сільгосппідприємств нарешті візьме гору соціальна справедливість. Теперішні та колишні працівники державних підприємств отримають земельні частки (паї), як і працівники колгоспів 25 років тому. Але тут виникне ще більше проблем із паюванням земель, ніж у 90-х роках, відголоски якого лунають і зараз. До цього часу залишились незадоволені люди, які не потрапили до переліку пайовиків, не всі землі виявились витребуваними, та є багато інших проблем. Очевидно, така ж ситуація буде і з землями державних та комунальних сільгосппідприємств. Враховуючи, скільки працівників було у таких підприємствах за час їх існування, можна припустити, що земельні частки (паї) будуть значно меншими за середній розмір земельної частки (паю) по регіону. Також потребує вирішення питання: чи зможуть на земельну частку (пай) претендувати працівники та пенсіонери всіх закладів соціальної сфери в межах району чи в межах ОТГ, якщо така утворена.  

Сподіваємось, всі спірні та хиткі моменти в законопроєкті № 3012-1 будуть усунені до другого читання. Нагальність його прийняття — очевидна. Він забезпечить комплексність земельної реформи, зменшить корупційні схеми при розпорядженні державними та комунальними сільгоспземлями, збільшить доходи громадян України, надходження до державного, обласного та місцевих бюджетів, а також забезпечить соціальну справедливість при паюванні сільгоспземель.

Елліна Юрченко, експерт із земельних питань УКАБ