Чому потрібно фінансувати малих виробників молока в Україні?

Банки краще розуміють кількість гектарів зернових та олійних культур в обробці у аграрія, тож не звертають уваги на малих агровиробників, у яких є виробництво молока. Банки, оцінюючи перспективи малих виробників молока, розмірковують таким чином: їхній молочний бізнес неприбутковий, вони не мають достатньої застави, не мають надійної та прозорої фінансової звітності, не знають собівартості свого виробництва, не мають бізнес-плану, занадто маленькі з точки зору кількості гектарів, не мають стабільних зв'язків з покупцями/переробниками чи доступу до ланцюгів доданої вартості.

В цьому матеріалі ми хочемо розібрати три основних питання:

1) прибутковість виробництва молока;

2) наявність застави для такого агровиробника;

3) потенціал та можливість кредитування.

1. Прибутковість виробництва молока. Розберемося, чи прибуткове виробництво молока на прикладі невеличкої молочної ферми на 100 голів молочного стада. Таблиця 1 моделює розрахунок прибутковості в цінах 2017 р.

Таблиця 1. Прибутковість виробництва молока (при моделюванні прибутковості використовувались середні ціни та середні надої у молочному скотарстві у 2017 р.)

Отже, навіть за середніх показників невелика молочна ферма дає стабільний прибуток. Додатковими позитивними факторами для банківського фінансування є постійний (а не сезонний) і передбачуваний грошовий потік від продажу молока та додаткове джерело прибутку від продажу телят. 

2. Наявність застави для молочного агровиробника. Що стосується застави — одного з основних принципових питань банку — то, зазвичай, у виробника молока є корівники (приміщення, будівлі та споруди), продуктивне поголів’я, обладнання як для вирощування кормових та зернових культур (трактор, комбайн, косарка, прес-підбирач тощо), так і для збору та охолодження молока (доїльне обладнання, танк для збору та охолодження молока), транспорт. Отже, все вищевказане складає активи малого агровиробника, і вони є суттєвими для покриття кредиту заставою. Не будемо забувати і про майбутній урожай, який можна оформити у вигляді аграрної розписки, і також часто у малих агровиробників є певна земля у власності (як сільськогосподарського, так і іншого призначення), яку також можна запропонувати для банку в якості застави. Таким чином, здебільшого застава у малого виробника є, ніж зовсім її немає, а це є позитивним фактором для банку.

3. Потенціал та можливість кредитування. Тепер розберемося, як маленька молочна ферма може розвиватися, і навіщо такому фермеру кредит. Використовуємо вищевказану таблицю і припустимо, що фермер хоче збільшити поголів’я на 50 голів корів молочного стада. Таблиця 2 моделює збільшення на 50 голів корів молочного стада.

Таблиця 2. Збільшення доходів, витрат при збільшенні поголів’я та місячний розмір прибутку

Збільшення на 50 голів відбуватиметься приблизно таким чином — на 35 голів запрошується кредит, а 15 голів купується за свій рахунок, оскільки фермер також вкладає свої кошти у розвиток ферми. Банк хоче бачити внесок самого аграрія в розвиток свого бізнесу, і це є зазвичай вимогою банку. Отже, потреба у фінансуванні 35 голів корів буде коштувати 700,000 грн (якщо приблизно 20,000 грн коштує кожна корова).

Тепер розглянемо, як місячного розміру прибутку 49,474 грн (таблиця 2) може вистачити на обслуговування боргу загальною сумою 700,000 грн.

Якщо використовувати відсоткову ставку по кредиту у розмірі 18% річних для розрахунку платежу по кредиту, загальний розмір відсотків на рік становитиме 126,000 грн.

Таблиця 3 наочно показує, що 34,947 грн — це місячний платіж 2-річного кредиту (припускається банківський кредит на 24 місяці рівними щомісячними платежами).

Таблиця 3. Розрахунок покриття прибутком місячного платежу по кредиту (ануїтет, 2-річний кредит амортизується помісячно рівними частинами)

Покриття місячним прибутком помісячного платежу по кредиту складає 1,42 рази (49,474/34,947). Базуючись на консервативних розрахунках, збільшення молочного стада може бути прибутковим, і ще із певним запасом на коливання цін. Отже банку буде комфортно побачити саме таку картину, коли агровиробник зможе взяти кредит, його погашати та залишатися прибутковим.

Згідно таблиць 2 та 3, приклад* маленької ферми на 100 голів молочного стада показує здатність фермера взяти кредит (700,000 грн) на збільшення молочного стада на 50 голів, його успішно помісячно сплачувати з відсотками (припускаємо 18% річних) протягом 2-х років і залишатися прибутковим.

Це важливий приклад для того, щоб банки не боялися працювати з малими виробниками молока, оскільки вони є прибутковими, мають заставу, можуть успішно брати кредити на розвиток, розвиватися, обслуговуючи борг, та залишатися прибутковими.

Фінансові та банківські експерти проекту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» постійно працюють над аналізом потенціалу малих та середніх агровиробників в Україні, розробляючи розрахунки прибутковості, оцінюючи ризики того чи іншого виробництва, аби допомогти банківському сектору в Україні кредитувати більше агровиробників швидко, безпечно та ефективно. За допомогою роботи, проведеної експертами IFC, потенційні банки-кредитори мають змогу побачити, що є певний потенціал для розвитку малих виробників молока в Україні і, відповідно, потенціал їх кредитування.

*Рослинницька частина бізнесу не бралася в розрахунок.

Петро Богачевич, експерт з фінансування аграрного сектору, Проект IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії»

Лія Сорока, керівник Програми IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії»