Якщо не збільшити прибутки, то хоча б заощадити на ресурсах. Як змінюється економіка господарств із технологією No-till
Палюдикультура — новий напрям розвитку сільського господарства
21 лютого 2024, 05:43 1742
Ольга Денищик Зараз складно уявити, що б було, якби людство замість осушення заболочених земель використовувало їх як сільськогосподарські угіддя для вирощування культур, пристосованих до високого рівня води.
Розвиток сільського господарства пішов шляхом осушення боліт і перетворення їх на пасовища і ріллю. Як наслідок, сотні тисяч гектарів осушених боліт деградували.
Якби не зміна клімату, то аргументи болотознавців щодо унікальності торфових боліт, необхідності їх охорони і вторинного обводнення не були б почуті. Проте з'ясувалося, що осушені торфові болота викидають в атмосферу приблизно 5% парникових газів від загальної кількості викидів, спричинених людською діяльністю. Тож для того, щоб стати кліматично нейтральною, кожна країна має обводнити свої осушені торфові болота.
А що робити, якщо осушені болота — це сільськогосподарські землі? Саме для цього випадку фахівці Університету Грайфсвальда, міста на півночі Німеччини, розташованого серед торфовищ, розробили концепцію палюдикультури (від лат palus — болото), а саме стійкого сільського господарства на обводнених або мокрих торфовищах.
Палюдикультуру можна умовно поділити на дві частини. Перша — це природні вологи луки із тваринництвом, друга — обробіток ґрунту, що також включає створення плантацій.
Які тварини і рослини можуть витримати постійно вологи ґрунти? Із тварин — лише водяні буйволи, качки та гуси.
А перелік рослин значний, починаючи із очерету і рогозу, які, як і в давнину, можуть використовуватися як будівельні та ізоляційні матеріали, а також як енергетичні культури. Із ягід — чорниця, брусниця, журавлина, лікарські рослини — алтея лікарська, дягель лікарський, м'ята водяна, авран лікарський тощо. Дерева, частина із яких можуть вирощуватися як енергетичні культури, а частина — на деревину: вільха чорна, береза пухнаста, крушина ламка, ясен звичайний, ялина звичайна, верба.
На перший погляд, палюдикультурні технології можуть стати в нагоді в Українському Поліссі, створюючи нові робочі міста, вирішуючи енергетичну проблему, зменшуючи кількість пожеж і повертаючи воду до осушених земель, а значить — підтримуючи Десну і Припять, а з ними і Дніпро повноводними.
На замовлення проєкту ПРООН в Україні Сприяння сталому тваринництву та збереженню екосистем на півночі України мої колеги із Фонду Мікаеля Зуккова (Грайфсвальд, Німеччина) виконують дослідження, мета якого — з'ясувати, наскільки життєздатна ідея впровадження палюдикультури на осушених поліських торфовищах України.
Для нашого дослідження ми шукаємо український досвід із вирощування і утримування буйволів, качок, гусей та вирощування та/або використання рослин для того, щоб описати у нашій роботі. Серед «диких» палюдикультурних рослин багато медоносів, тому досвід пасічників із «болотними» рослинами також буде дуже цікавим.
Якщо ви готові придбати таку продукцію, про це було б також корисно дізнатися.
Ось перелік палюдикультурних рослин, що ростуть в Україні у природних умовах: аїр, осоки, очерет звичайний, рогіз, алтея лікарська, дягель лікарський, бекманія звичайна, плоскуха звичайна, сідач конопляний, гадючник болотяний, лепешняк великий, авран лікарський, чаполоч пахуча, пі́вники болотні, лядвенець тонкий, м'ята водяна, бобівник трилистий, міскант гігантський, настурція лікарська, омег водяний, кремена лікарська, очеретянка звичайна, багно звичайне, родовик лікарський, живокіст лікарський, конюшина суницеподібна, солончакова айстра, чорниця, брусниця, журавлина, вільха чорна, береза пухнаста, крушина ламка, ясен звичайний, ялина звичайна, верба.
Буду вдячна, якщо напишете на адресу [email protected] до 29 лютого 2024 року.
Ольга Денищик, науковий координатор проєктів Фонд Мікаеля Зуккова
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.