Дрібним фермерам не світить компенсація за кредитами
Про це розповіла експерт з фінансових питань асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Анна Бондаренко, аналізуючи, що насправді означає для сільгосптоваровиробників подібна компенсація — імітацію або реальну підтримку.
За її словами, всього в 2015 р. програмою скористалися 630 підприємств. Призначені для компенсації кредитних ставок 300 млн грн були використані на 97%. До того ж сума загальна кредитів, наданих підприємствам АПК на початок грудня 2015 року (за даними НБУ), становила близько 115,5 млрд грн.
«Чи може субсидування аграрних кредитів у розмірі 300 млн грн істотно вплинути на ринок, обсяг якого зараз перевищує 100 млрд грн?» — піднімає питання експерт.
На її погляд, ефективність розпорошення таких незначних сум і доречність концентрації коштів для досягнення якогось одного, але стійкого ефекту — питання, які потребують подальшого вивчення. Але не викликає сумніву те, що метою державної підтримки має бути результат, а не імітація процесу підтримки як такого.
Прийнятий у першому читанні проект бюджету на 2017 рік знову обіцяє аграріям 300 млн грн на заходи щодо здешевлення кредитів. При цьому декларується фокус на підтримку саме малих і середніх сільськогосподарських підприємств — тих, кого банки, як правило, не дуже охоче кредитують.
«На практиці малі підприємства взагалі не зможуть взяти участь у програмі, оскільки мінімальний розмір рослинницького підприємства, за якого більшість українських банків принаймні погодяться розглянути заявку на кредит, становить 400 га... Зараз вимоги до позичальників у більшості банків настільки жорсткі, що всі, хто їм відповідає, вже давно мають вичерпний доступ до кредитування. Для тих же сільськогосподарських підприємств, які до цього переліку не потрапляють (через відсутність адекватної застави, належного рівня фінансової звітності тощо), зниження процентних ставок не матиме істотного впливу на доступ до кредитів», — пояснила Анна Бондаренко.
Також, відзначає вона, не варто забувати, що мова йде про так звані короткі гроші, оскільки до компенсації потрапляє виключно обіговий капітал. Тому створений коридор можливостей може виявитися занадто вузьким для того, щоб ефективно впливати на задеклароване відкриття доступу до фінансування для середнього й особливо малого бізнесу. По суті, для таких підприємств механізм компенсації існує, однак компенсувати нічого.
«Тих фермерів, які все ж мають доступ до банківського фінансування і відповідають зазначеним критеріям, може зупинити бюрократична неефективність самого механізму, оскільки сезон короткий і, якщо вже говорити про фінансування обігового капіталу, то фермерам потрібні швидкі гроші», — підсумувала експерт з фінансових питань УКАБ.
AgroPortal.ua за матеріалами ЛІГА.net