Ринок землі здавався вічно другорядною темою, бо мораторій завжди мав більше прихильників як кон'юнктурний, але майже безпрограшний хід. Заборону на рух сільськогосподарських земель безстроково продовжили навіть 2016 року, коли вже Президент говорив у парламенті про необхідність взяти відповідальність і зробити крок назустріч відкриттю ринку. Я не можу пояснити це голосування іншими мотивами, ніж політичною кон’юнктурою.

Але часи, на щастя, змінюються. Трошки більше місяця пройшло з того моменту, коли я разом із колегами Сергієм Хланєм та Павлом Різаненком зареєстрував проект Закону № 5535 «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». 

Ми отримали неочікувано агресивний піар-спротив з боку партії «Батьківщина», яка навіть пробувала розкачати хвилю про всеукраїнський страйк проти  спроб «відібрати землю». Звичайно, ніякий страйк українці не підтримали. Мантри про страшні наслідки відміни мораторію вже не працюють. Натомість до нашого законопроекту долучилися ще 5 співавторів та подано альтернативний документ. За деяких відмінностей законопроект колеги А. Корнацького також має на меті «припинення державної політики порушення конституційних прав громадян і усунення неконституційних обмежень щодо реалізації громадянами України права власності на землю, припинення тіньового обігу сільськогосподарських земель, створення умов для отримання селянами-землевласниками ринково обґрунтованої ціни на землю».    

Днями з’явилася нова редакція Меморандуму з МВФ, де є уточнена вимога провести земельну реформу. Не просто внести проект закону, але і розпочати реальні зміни у конкретно визначені терміни.  Прийняти закон до кінця березня. Думаю, реальні терміни — це початок квітня, коли може відбутися перше читання, та середина липня, коли законопроект піде на голосування в другому читанні. В будь-якому разі, шанси на реалізацію базової реформи для АПК однозначно зросли. 

Окрім того, середньостроковий План пріоритетів уряду до 2020 року містить тези про запровадження ринку землі. Щоправда, урядова версія досить обережна — купувати землю можуть тільки люди, які успадкували землю. Кабмін планує в другій половині цього року подати законопроекти «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» та зміни до Закону «Про державний земельний кадастр», щоб спростити процедуру реєстрації земельних ділянок. Це ще один реальний сигнал про готовність нарешті перейти до професійної дискусії та практичного втілення ідей, які 26 років дискредитували політики з табору популістів. Сподіваюся, парламентські слухання, які відбулися наприкінці грудня, стали останнім фестивалем брехні про ринкові земельні відносини. 

Коротко про той план, який пропонує внесений мною законопроект 5535. 

З 1 липня скасувати мораторій. Дати право з цього дня об'єднаним громадам продавати комунальну та державну землю у своїй юрисдикції. Держгеокадастру надати право продавати державні землі. Спосіб продажу — електронні торги і тільки. На першому етапі покупцями можуть бути лише фізичні особи — громадяни України, органи місцевого самоврядування і держава. Обмеження граничної площі землі, що може бути сконцентрована в однієї особи, — 500 га.

Ми пропонуємо запобіжники, щоб гарантувати дотримання нових правил та прозорість операцій з землею. Законопроект передбачає вимоги до легальності капіталу. При концентрації понад 200 га фізичні особи повинні подати електронну декларацію, у якій мусить бути відображено джерело коштів для трансакції. Так блокується доступ на ринок землі тіньового капіталу.

Другий етап відкриття ринку повинен початися з 1 липня 2018 року. Тоді право продавати землю отримають власники паїв. Через два роки, з 1 січня 2020 року, право купувати землю отримають юридичні особи та фізичні особи — підприємці. При цьому з ринку виключаються особи без громадянства та іноземці. Таке обмеження для цих двох категорій діятиме до 1 січня 2030 року.

Законопроект встановлює верхній ліміт щодо кількості землі в одних руках. Фізична особа зможе володіти до 500 га, юридична особа — до 33% земель відповідного району або території об'єднаної громади. Паралельно пропонується нижній ліміт цін, щоб не було масової купівлі задешево. Пропонується так званий ціновий індикатив: на першому етапі мінімальна ціна купівлі не може бути нижчою за 20-річну орендну плату за нормативною грошовою оцінкою. Також блокується можливість для спекуляцій: у перші три роки після купівлі в разі перепродажу землі податок з різниці становитиме 90%.

При запуску ринку також важливо зруйнувати практику безкоштовної приватизації та інші тіньові схеми, через які постійно зменшується площа державних земель. Це також прописано в законопроекті 5535.

Економічні прогнози щодо відкриття ринку землі оптимістичні. Якщо скасувати мораторій у 2017 році, то ціна на землю може досягти $5 тис. за гектар до 2025 року, а власники земельних паїв до того часу зможуть заробити на їх продажу до $25 млрд і до $15 млрд — на оренді. Натомість продовження мораторію має однозначно негативні економічні наслідки. Чим більше він триватиме, тим дорожче коштуватиме для економіки. За оцінками експертів, продовження мораторію на один рік — це мінус $3 млрд для економіки, мораторій до 2022 року — мінус $69 млрд.

Підстави для політичного оптимізму, для розставання з мораторієм є. Тим більше, що опоненти нарешті довели свої аргументи до межі абсурду. Законопроект Олега Ляшка та Віктора Галасюка (реєстраційний номер 5653) пропонує триматися за мораторій ще три роки. Тільки не до 2020-го, а три роки після повного відновлення територіальної цілісності нашої країни. Якщо нам пропонується запитати Путіна, як нам реформувати сільське господарство і коли починати, то чекати не варто. Треба стартувати якомога скоріше.

Олексій Мушак, народний депутат України

Мультимедіа