Мова йде про те, що з 2015 року основоположний у сфері оцінки земель Закон України «Про оцінку земель» (особливо стаття 6 цього закону) містить ряд дуже грубих протиріч іншим нормативно-правовим актам, що, у свою чергу, створює багато теоретичних та практичних проблем.
Невідповідність № 1.
Згідно з абзацом 3 статті 6 Закону України «Про оцінку земель», суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є юридичні особи-суб'єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та які зареєстровані у Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників. Цей абзац статті містить одразу декілька недоліків, а саме:
1.1. Коментований абзац статті повинен визначати юридичних осіб, які здійснюють експертну грошову оцінку земельних ділянок. Натомість, у Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників (який згадано у відповідному абзаці) реєструються інженери-землевпорядники, що здійснюють нормативну грошову оцінку, а не експертну. Оцінювачі з експертної грошової оцінки підлягають внесенню до Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
1.2. Обидва ці реєстри — оцінювачів з експертної та з нормативної грошових оцінок ведуться щодо фізичних осіб, а тому вказівка у законі про реєстрацію юридичних осіб у будь-якому з цих реєстрів буде хибною.
1.3. Статтею 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» визначено, що суб'єктами оціночної діяльності є, у тому числі юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач. Оскільки регулювання закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» поширюється на незалежну експертну оцінку, доречно у статті 6 Закону України «Про оцінку земель» відобразити вимогу щодо наявності у складі юридичної особи одного оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
У зв'язку з наведеним, абзац 3 статті 6 Закону України «Про оцінку земель» доцільно сформулювати: «юридичні особи — суб'єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок».
Невідповідність № 2.
Абзац 4 статті 6 ЗУ «Про оцінку земель» до суб'єктів оціночної діяльності відносить фізичних осіб, які отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок та ліцензію на виконання землеоціночних робіт у встановленому законом порядку. Проте, відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», землеоціночна діяльність уже не підлягає ліцензуванню. Тому вказівка про необхідність отримання ліцензії повинна бути виключена з коментованого абзацу статті.
Невідповідність № 3.
У Законі України «Про оцінку земель» в цілому та статті 6, зокрема, передбачено, що нормативну грошову оцінку, бонітування ґрунтів та економічну оцінку земельних ділянок можуть здійснювати виключно юридичні особи. При цьому, не враховано, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про землеустрій» фізичним особам-підприємцям, які відповідають певним вимогам, теж надано таке право. Тому абсолютно логічним видається зміна статті 6, статей 16-18 ЗУ «Про оцінку земель» в частині надання дозволу виконувати такі роботи фізичним особам-підприємцям, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Враховуючи описане вище, а також визначальне місце положень Закону України «Про оцінку земель», зміни, запропоновані законопроектом № 7226 (був зареєстрований у Верховній Раді України 20.10.2017 р. за ініціативи народних депутатів Кулініча Олега, Лунченка Валерія та Бринченка Ігоря), повинні бути підтримані, прийняті та внесені.
Анна Федун, експерт Офісу підтримки реформ при Міністерстві аграрної політики і продовольства України, к.ю.н.
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.