Фактор прибутковості поля

Кількість і вартість поживних речовин в мінеральних добривах та інших ресурсів повинна бути збалансована з очікуваною урожайністю вашого поля. Завдання агронома — з осені запланувати добрива таким чином, щоб використовувати найбільш прибуткову норму.

Вражаюча більшість аграріїв неправильно планує врожайність. І, відповідно, розраховує ресурси для її отримання. В чому помилка? Розглянемо на прикладі.

Що таке ефективна врожайність? Приклад.

На 10 полях сільгосппідприємства в Чернігівській обл. (переважно ґрунти легкого гранулометричного складу) вирощували кукурудзу на зерно, на всіх цих площах упроваджували технологію і затрати на ресурси, націлену на врожайність 7 т/га в сухому зерні. Так робить більшість господарств — орієнтується на бажану планову врожайність, яка зазвичай однакова на масив полів або на всі поля господарства.

Чи досягли запланованої врожайності за підсумками року? Лише на 4-ох полях із 10-ти фактично отримана врожайність співпала із плановою. А на решті 6-ти ресурси були витрачені неефективно. При тому на 4 полях реально виростити 7 і більше т/га, проте явно за використання інших технологічних підходів і ресурсів.

На яку врожайність мало б орієнтуватися господарство? На ефективну, тобто найбільш ймовірну та прибуткову з огляду на реальні можливості поля. Після проведення агродіагностики поля стало зрозуміло, що ефективна врожайність для кожного поля — різна.

Однакова планова врожайність зумовила планування практично ідентичної системи удобрення на різних полях. Вартість добрив під план 7 т/га становила 175 $/га (ціни на добрива 2019 р.) і зрозуміло, що це витрати на класичне NPK. Відповідно до рекомендацій AgriLab, наприклад, на полі №1 для досягнення такої врожайності достатньо було б добрив на 130 $/га, проте система удобрення передбачала внесення макро-, мезо- і мікроелементів: N-P-K-Ca-S-Zn. А на полі №7 варто було б орієнтуватися на ефективну врожайність 5,4 т/га, для чого достатньо реалізувати систему удобрення на 115 $/га (N-P-K-Ca-Mg-Zn-B). Тобто зайві і безрезультативні витрати господарства від $45 до $60 на кожному гектарі! І це тільки на добривах. Як змінилась економіка після агродіагностики?

Результат:

В 2020 рjоці на цьому масиві вдалося частково реалізувати рекомендовану систему удобрення. Як наслідок, фактична врожайність максимально наблизилася до ефективної. І це не лише результат зміни підходів до формування системи удобрення, а й перебудова технологічної карти вирощування кукурудзи.

Після того, як господарство почало орієнтуватися на ефективну врожайність та застосовувало індивідуальний технологічний підхід розроблений з урахуванням особливостей поля, йому вдалося на площі понад 3 тис га оптимізувати використання добрив у середньому на $32/га і насіння на $47/га, при цьому урожайність зросла на більше 1т/га кукурудзи в сухому зерні.

А скільки ж витратили на агродіагностику? Ціна питання на 1 га = еквівалент 10 кг карбаміду, але дані комплексної агродіагностики — це впевненість у ефективності та прибутковості системи удобрення на найближчі 3 роки.

Як розрахувати ефективну врожайність?

Щоб точно розрахувати ефективну врожайність та розробити технологічний «рецепт» для кожного поля, треба враховувати і агрохімічні, і агрофізичні, і погодно-кліматичні дані, а також — історію поля та технологічні можливості господарства. І саме співвідношення усіх цих даних дає відповідь на запитання: скільки може ваше поле?

Саме такого алгоритму дотримується AgriLab у проведенні агродіагностики полів. За 8 років опрацювали таким чином більше 1,8 млн га і резюмуємо: такий підхід дозволяє оптимізувати використання добрив до 30%. І чим вища ціна на добрива, тим більш відчутною для аграрія є різниця: господарювання до агродіагностики і після.

Ярослав Бойко, СЕО компанії AgriLab, офіційний представник Міжнародної організації з точного землеробства (ISPA) в Україні