Якщо Бразилія цікава для інвесторів, то Україна — тим більше
«Україна багато вже встигла зробити за той короткий період, який практикує аграрні розписки. Дивлячись на вашу динаміку, мені здається, що цей інструмент буде працювати ефективніше, ніж у Бразилії», — таку думку висловив провідний бразильський експерт з фінансових інструментів Джонатас Коурі на зустрічі, організованій IFC в рамках проекту «Аграрні розписки в Україні».
Джонатас Коурі розповів AgroPortal.ua, чому аграрні розписки стали популярними в Бразилії і які помилки варто врахувати Україні.
Як в Бразилії почалося впровадження аграрних розписок?
Джонатас Коурі: Починалося все з незначних кредитів для аграріїв, в той час як зараз вони стали гарантією економічної безпеки. У 1994 році в Бразилії існували великі обсяги державного фінансування і всі кредитні лінії були субсидовані для фермерських господарств. Ця система вимагала поновлення, оскільки була важким тягарем для економіки. З 2004 року держава вирішила розділити цей тягар з іншими фінансовими програмами, тому вони сформували додаткові аграрні розписки.
Але це були аграрні розписки не для фермерів, а для юридичних осіб, якими були кооперативи, торгові фірми, цукрові заводи, склади. Пізніше виникла також аграрна розписка, яка була узагальнюючою для цілого пулу агарних розписок поменше. І потім документи, які складалися на основі цього пулу, могли бути продані інвесторам. Для того, щоб інвестори розібралися в системі і переконалися, що все працює правильно, треба було 5 років.
Який обсяг ринку становлять аграрні розписки?
Джонатас Коурі: З 2012 року аграрні розписки почали набирати обертів як фінансовий інструмент, і через кілька років обсяг інвестування досяг $10 млрд. Зараз дуже погіршилось державне регулювання цього інструменту, і уряд суворо стежить за тим, щоб фінансування доходило до первинного виробника. Крім того, аграрні розписки випускаються і на міжнародному рівні, і держава шукає глобальних інвесторів, типу Пенсійного фонду.
$10 млрд — це, на перший погляд, велика сума, але якщо говорити про загальний обсяг аграрного ринку Бразилії, то він становить $300 млрд. Тому інвестиції в аграрні розписки становлять лише 3% від обсягу ринку, а весь аграрний сектор становить 25% ВВП Бразилії.
Яку частку в забезпеченні аграрних розписок займають зараз великі компанії?
Джонатас Коурі: Monsanto, Syngenta та Adama в останні роки намагалися перекласти кредитування на дилерів, але це не спрацювало. Дилери стали банкрутувати, і великі компанії повернулися назад до аграрних розписок, передаючи їх інвесторам. Дилерів вони врятували, але самі не можуть тягнути таке навантаження. Тому ринок аграрних розписок розвивається повільно.
Чому не віддати інвесторам турботу про аграрні розписки повністю?
Джонатас Коурі: Тому що не можна не брати до уваги економічний баланс і комерційні міркування. Великі компанії повинні підстраховувати інвесторів. Тому 25% будуть утримувати великі компанії.
Останні 20-30 років аграрні розписки були дешевше, ніж ставка рефінансування. Природно, різниця між ними — це субсидії. Тепер, коли економіка стабілізувалася, новий уряд прийшов до влади, ситуація змінилася, і аграрні кредити подорожчали.
Як у Бразилії з аграрними субсидіями?
Джонатас Коурі: У Бразилії є значна програма субсидій для сільського господарства. Це відгомони історії сорокарічної давності — в 70-ті сільського господарства в Бразилії, по суті, не існувало. Сільська місцевість була порожньою, земля неораною, і уряд хотів залучити людей. Тому він і гарантував кожному фермеру невелику щорічну суму. Ця програма розрослася і лягла важким тягарем на платників податків. Тоді уряд вирішив розподілити навантаження і передати частину відповідальності іншим гравцям, зокрема інвесторам.
В Україні більше продукції виробляється великими підприємствами. Яка структура агросектору в Бразилії?
Джонатас Коурі: У нас 400 тис. фермерів. Від 2 до 20 га — це сімейні ферми, 20-2 тис. га — дрібні, 2-5 тис. га — середні, 5-20 тис. — великі, а понад 20 тис. га — агрохолдинги. Більшість земель знаходиться в руках у середніх фермерів (від 100 га до 5 тис. га), вони організовані в кооперативи і продають продукцію спільно. Агрохолдинги мають велику кількість земель в своєму розпорядженні, але їх не так вже й багато — 20-25 компаній.
Для яких цілей найчастіше бразильські фермери використовують аграрні розписки?
Джонатас Коурі: У наших фермерів хороша матеріально-технічна база, у них є активи. В першу чергу таким активом є земля. Її вони і використовують в якості застави під довгострокові проекти. Земля знаходиться у власності фермерів. Аграрні розписки фермери найчастіше використовують для придбання насіння, добрив і ЗЗР. Потрібно сказати, що 80-90% усіх матеріальних ресурсів вони купують у кредит. У фермерів виробилася культура кредитування, і вони звикли розплачуватися після збору врожаю.
Які типи аграрних розписок існують в Бразилії?
Джонатас Коурі: Аграрні розписки з 2004 року можуть реалізовуватися в таких трьох основних інструментах: CDCA — це аграрні розписки, які видаються юрособам, таким як трейдери і кооперативи.
CDA& WA — це аграрна розписка, яка видається складам. Це щось схоже на наше подвійне складське свідоцтво.
CRA — комбінація різних розписок для фермерів. Вони зібрані в пул і на його основі формується цінний папір, який пропонується інвесторам. Виходить забезпечена кредитна операція.
Ці види розписок і привертають ті $10 млрд, які у нас є зараз. Більшість цінних паперів — це CRA, так що ми чекаємо нове зростання ринку, коли введемо міжнародну аграрну розписку, чого у нас поки що немає.
Які основні висновки можна зробити для українського ринку?
Джонатас Коурі: Я б виділив три пункти, на які потрібно звернути особливу увагу: перш за все, потрібно розуміти, якого інвестора ми шукаємо. Ми стукали в багато дверей, витратили багато часу і зрозуміли, що багато інвесторів нам не підходить. Наприклад, ми пішли до інвестора, а він зацікавлений лише в короткострокових інвестиціях. Ми намагалися адаптувати свій продукт під вимоги інвестора, але аграрна справа живе за своїми законами, і краще знайти підходящого інвестора, ніж переробляти все господарство.
Другий важливий пункт — це прозорість. Треба чітко знати, що за аграрні розписки знаходяться в пулі, що за люди за ними стоять, яка у них історія виконання боргових зобов'язань.
І третій пункт — це гнучкість. Ми повинні розуміти, що для сільського господарства не може бути єдиного правила. Різниця між культурами, між регіонами, ґрунтами, кліматичними умовами — все повинно враховуватися, оскільки це різниця в термінах розрахунку. Якщо спочатку ми можемо пускати облігацію з фіксованою прибутковістю, то з огляду на те, що культури різні, на деякі інструменти прибутковість може бути плаваючою або змінною.
Чи було поширене в Бразилії під час введення механізмів аграрних розписок банкрутство?
Джонатас Коурі: Аграрні розписки, як правило, безпечніше, ніж інші кредитні механізми, і рівень дефолтів нижче. Коли кредитор отримує аграрну розписку, він оформляє контракт і переуступку. Фермер, якщо не виконує зобов'язання по аграрній розписці, з одного боку, опиняється в чорному списку у трейдера, з іншого боку — у банку. У разі дефолту, процедура примусового стягнення в Бразилії трохи складніше, ніж в Україні.
Основне джерело занепокоєння для інвесторів у Бразилії — це політична невизначеність. У Бразилії є таке прислів'я: «У країні все так складно, що навіть в минулому не можна бути впевненим напевно».
Коли колишньому президенту оголосили імпічмент, національна валюта девальвувала на 30%. Півтора роки тому прийшов новий уряд, і ситуація стабілізувалася, але відсоткові ставки все одно залишилися низькими.
Ця девальвація відбулася внаслідок економічної політики?
Джонатас Коурі: Це від того, що гроші залишали країну під час кризи, і бразильські компанії купували долари, щоб врятувати свої заощадження. Але для сільського господарства це не було погано, оскільки ми стали більш конкурентними для нашого експорту. Інвестори дивляться на Бразилію з деяким скепсисом, але вони дивляться не на фермерів, а на потенціал землі. На ділянці землі обов'язково що-небудь виросте.
Ми на першому місці з експорту сої, кави, цукру, бавовни, апельсинового соку, тваринних білків. Це робить Бразилію сильними гравцем, особливо по відношенню до Азії. Бангладеш, Японія залежать він нашої продукції, тому все одно, чи буде падати валюта, чи будуть підвищуватися ціни на сільськогосподарську продукцію — експорт буде тривати в будь-якому випадку. Схожа ситуація і в Україні: будучи виробником зернових і олійних, Україна дуже цікава для інвесторів у довгостроковій перспективі.
Лада-Олександра Антомонова, AgroPortal.ua