Експорт меду не може підлягати ліцензуванню!

Чим пояснюється така увага Громадського об’єднання до високопосадовців?

У високих кабінетах влади працює робоча група щодо заготівлі горіхів, ягід, грибів та меду.

12 січня 2017 року відбулося засідання цієї групи, куди були запрошені Торгово-промислова палата України, Всеукраїнська громадська організація «Українська горіхова асоціація», Громадська спілка «Асоціація українських виробників та експортерів горіха волоського, грибів та ягід», асоціація «Укрсадпром», Український клуб аграрного бізнесу, Офіс ефективного регулювання згідно з листом Міністерства фінансів України від 26.12.2016 за № 31-11310-12-6/36928. Серед запрошених були відсутні організації бджолярів.

Мало того, в тексті вказаного листа Міністерства фінансів України написано: «З метою виконання доручення Кабінету міністрів України від 09.12.2016 № 45848/0/1-16 щодо залучення профільних асоціацій до розроблення проектів актів з питань забезпечення сплати податків і зборів до бюджету під час здійснення операцій щодо заготівлі та експорту горіхів, ягід, грибів Мінфіном заплановано провести робочу зустріч органів влади та суб’єктів господарювання, зацікавлених у врегулюванні порушеного питання». Тобто Міністерство фінансів України не розглядало «мед натуральний» як один з продуктів на планованому заході.

На сайті Кабінету міністрів України, на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, на сайті Міністерства фінансів України, на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України ми не знайшли інформації про діяльність робочої групи, яка називається «Робоча група щодо заготівлі горіхів, ягід, грибів та меду». На сайті Офісу з просування експорту, крім бланку «Реєстрації компаній, зацікавлених у торговельних місіях», інформації немає взагалі.

Отже, перше і цілком слушне зауваження: якщо існує робоча група щодо заготівлі горіхів, ягід, грибів та меду, то в ній мають бути представники (чи представник) громадської організації бджолярів.

Наша організація «Всеукраїнське братство бджолярів України» не мала жодної інформації відносно утворення і діяльності робочої групи щодо заготівлі горіхів, ягід, грибів та меду. Тому, відповідно, для нас були досить несподіваними «напрацьовані» 12 січня 2017 року цією групою матеріали, що ми отримали від Офісу з просування експорту електронною поштою у вигляді пакету документів, у який увійшли, зокрема, проект Постанови Кабінету міністрів України «Про підтвердження походження та сплати податків та зборів при експорті горіхів, грибів, ягід та меду» та проект Постанови Кабінету міністрів України «Деякі питання експорту горіхів, грибів, ягід та меду» з Додатком «Перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню» та інші документи, супроводжувальні — пояснювальні записки, порівняльні таблиці тощо.

Як продукт «мед натуральний» потрапив до вказаних проектів постанов КМУ? Як могли чиновники «мед натуральний» визначити як товар, експорт якого підлягає ліцензуванню, без будь-якого обговорення з бджільницькими організаціями України? Тобто на засідання бджолярів не кличуть, а в результуючі документи цих засідань — проекти постанов Кабінету міністрів України — «мед натуральний» включають.

Ми завжди уважно слідкуємо за проектами законів і постанов, які обговорюються з громадянським суспільством. Як могло статися, що вказані проекти постанов не було обговорено з товариством бджолярів?

На сайті Кабінету міністрів України розміщено проект Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2017 рік», який перебував на обговоренні з 21 листопада 2016 р. по 21 грудня 2016 р. і не отримав жодної пропозиції. Тому з 1 січня є чинною Постанова Кабінету міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1009 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2017 рік» з відповідними додатками 1, 2, 3, 4.

Є чинною також Постанова Кабінету міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1176 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2016 рік» з відповідними додатками 1, 2, 3, 4, 5. Зокрема, у Додатку 5 до Постанови Кабінету міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1176 є перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню у 2016 році, у якому значиться лише одне найменування товару — антрацит (УКТЗЕД 2701 11 00 00).

Тобто у Постанові Кабінету міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1009 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2017 рік» є відсутнім Додаток 5.

І ми побачили цей Додаток 5 фактично трансформованим у проекті Постанови Кабінету міністрів України «Деякі питання експорту горіхів, грибів, ягід та меду», що напрацювала робоча група щодо заготівлі горіхів, ягід, грибів та меду, де вказано: «Кабінет міністрів України постановляє: 1. Додаток № 5 до Постанови Кабінету міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1176 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2016 рік» (Урядовий кур'єр, 2016, 01, 07.01.2016. № 3) викласти у новій редакції, що додається». Тож у новій редакції перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню у 2017 році, вже не містить один товар — антрацит. Він містить мед натуральний, гриби (лисички, білі, інші), горіхи лісові і волоські у шкарлупі і без, каштани у шкірці і без, терен, вишню, суницю і полуницю, малину й ожину, журавлину і чорницю, чорну і червону смородину, ожину і шовковицю, арахіс, плоди морожені і сушені тощо.

Отже, чекаємо на відповіді від високо посадовців: чому до переліку товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, включили «мед натуральний» і при цьому не запитали думки профільних громадських організацій та громади?

У Міністерстві аграрної політики та продовольства України є робоча група з питань розвитку бджільництва. Створено її було ще у 2015 році за ініціативи нашої організації «Всеукраїнське братство бджолярів України», і працювала ця робоча група лише два засідання. За весь 2016 рік жодної ініціативи керівництво робочої групи не виявило, щоби вона працювала. Численні звернення нашої організації до керівництва Відділу міжнародної інтеграції в сфері технічного регулювання, санітарних та фітосанітарних заходів в АПК, що є в структурі Департаменту міжнародного співробітництва, щодо необхідності активізувати роботу робочої групи з питань розвитку бджільництва були проігноровані. Проігноровано було також наші пропозиції щодо плану і програми роботи робочої групи з питань розвитку бджільництва Міністерства аграрної політики та продовольства України. Наша організація «Всеукраїнське братство бджолярів України» направила до Міністерства аграрної політики та продовольства України пропозиції щодо змін і доповнень (більш ніж 180 поправок і доповнень) до Закону України «Про бджільництво» у грудні 2015 року (№ 07/12/2015 від 10.12.2015) і до сьогодні не отримала жодної інформації, жодної відповіді. Ми також направили до Міністерства аграрної політики та продовольства України у грудні 2015 року (№ 03/12/2015 від 03.12.2015) пропозиції щодо чіткої процедури імплементації в національне законодавство Директиви Ради ЄС від 20 грудня 2001 року № 110/2001 щодо меду з внесеними доповненнями відносно українських медів із науковим обґрунтуванням цих доповнень. Жодної відповіді не отримано до сьогодні.

І от зараз, після довгого мовчання у бік українських бджолярів, готуються проекти постанов Кабінету міністрів України, що безпосередньо стосуються бджолярів-виробників, — проект Постанови Кабінету міністрів України «Про підтвердження походження та сплати податків та зборів при експорті горіхів, грибів, ягід та меду» та проект Постанови Кабінету міністрів України «Деякі питання експорту горіхів, грибів, ягід та меду». І готуються вказані постанови без участі бджільницької спільноти, без врахування думки бджолярів.

Це в той час, коли не прийнято поправки і зміни до основного галузевого Закону України «Про бджільництво». В той час, коли внутрішній і зовнішній ринки меду не сформовано. В той час, коли бджолярі потребують ґрунтовного перегляду всіх законодавчих і підзаконних актів, що стосуються використання аграріями пестицидів, токсичних для бджіл. В той час, коли ветеринарне обслуговування пасік практично відсутнє, коли непідконтрольним є ринок ветеринарних препаратів. В той час, коли ДСТУ щодо «меду натурального» добровільні, а внутрішній ринок меду не захищений від ввезення в Україну неякісного продукту і фальсифікату. В той час, коли медоносна база України суттєва зменшується, а ґрунти забруднюються отрутохімікатами.

Шановні високопосадовці повинні знати, що для реформування галузі бджільництва потрібна підтримка держави, а не новий вишуканий зашморг для виробника-пасічника.

Поясню, чому.

Наша організація «Всеукраїнське братство бджолярів України» як неурядова структура 12 років поспіль провадить міжнародну діяльність. Ми відкрили медову Україну всьому світові. 43 Міжнародний конгрес Апімондії, підготовка до якого тривала 4 роки і який ми успішно провели у вересні-жовтні 2013 року в Києві, повністю закріпив за Україною статус «медової держави». Такий наш міжнародний маркетинг допоміг трейдерам-експортерам вийти на зовнішні ринки з продукцією — медом. Якщо в 2005-2007 роках експорт меду з України становив кілька тисяч тонн і експортерами були 3-5 компаній, то в наступні роки, зі збільшенням інтенсивності нашої міжнародної діяльності, кількість українських трейдерів-експортерів зростала, а також збільшувалася кількість меду, який вони експортували до країн світу. І це відбувалося завдяки ефективному просуванню українського меду на ринки світу нашою організацією «Всеукраїнське братство бджолярів України», адже ми представляємо Україну й українське бджільництво на найпрестижніших міжнародних бджільницьких заходах у багатьох країнах світу і на різних континентах. А вже у 2016 році з України було експортовано 56 966 тонн меду на $97 282 тис. (дані Державної фіскальної служби України) до країн Європейського союзу і США. Експортерами стали 57 компаній. Ось результати міжнародної діяльності ГО «Всеукраїнське братство бджолярів України». Цими показниками можемо пишатися.

Але, на жаль, ані держава, ані трейдери не дбають про подальшу підтримку іміджу України як «медової держави». Більшість трейдерів-експортерів сьогодні експортують мед із мінімальною доданою вартістю як сировину, що зменшує і надходження прибутків до державного бюджету. На жаль, вони нічого не роблять для того, щоб вийти на міжнародні ринки із продуктом з максимальною доданою вартістю — готовим продуктом, розфасованим у дрібну тару. Як наслідок, закупівельна ціна на мед в українського виробника-бджоляра знижується і становить сьогодні менш ніж $1. Для українського пасічника виробництво меду стає нерентабельним.

Але ж ми всі знаємо, що найголовнішим у бджільництві є не продаж меду.

Бджільництво — це Бджола і Запилення! І тільки після цього — мед і продукти бджільництва. Без бджоли, без її природної функції запилення не буде ні фруктів, ні овочів, ні меду. Крім того, запилення сільськогосподарських культур суттєво — від 20% до 60% — збільшує їхню врожайність. Так от якраз питання збереження бджоли сьогодні і основним у бджільництві! Якщо бджолярі будуть згортати свої пасіки — буде зменшуватися популяція бджіл в Україні, що призведе до поганих наслідків і в рослинництві, і в тваринництві, і в продовольчій політиці.

Тому бджільництво потрібно розвивати, щоби були бджоли, щоби пасічники-виробники мали роботу й отримували продукцію — мед та інші продукти бджільництва. Сьогодні треба сприяти тому, щоб пасічник мав можливість продавати свій мед за максимально можливими цінами і в Україні, і за кордоном. Цього можна досягнути тільки шляхом збільшення конкуренції серед трейдерів, сприяючи зростанню кількості українських трейдерів та представництв в Україні іноземних трейдерів.

Виходячи з вищезазначеного, ліцензування сьогодні не можна вводити у бджільницький сектор економіки України.

Крім того, важливо розуміти, що процес заготівлі для подальшого експорту ягід, горіх, грибів не можна порівнювати з процесом заготівлі меду. У випадку з медом сторони, які задіяні у процесі (пасічник-продавець та трейдер-покупець), — особи, які є на обліку у Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і мають відповідні дозвільні документи. Тому забезпечити прозорість процедур у процесі заготівлі меду дуже легко.

Сьогодні трейдери-експортери працюють і мають право експорту, згідно із Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08.08.2012 № 491 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2012 р. № 1469/21781) «Про затвердження Ветеринарно-санітарних вимог для потужностей (об’єктів) з виробництва продуктів бджільництва». Вони також мають виконувати Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (Документ 771/97-ВР, чинна редакція від 01.01.2016 ). Походження продукції в закупівлях меду трейдер зобов’язаний забезпечувати на своєму виробництві згідно із вимогами ЄС з імплементації HACCP. Крім того, трейдери-експортери виконують вимоги країн-імпортерів щодо параметрів безпеки меду. Тобто для трейдерів-експортерів законодавством чітко визначені умови роботи.

Ми погоджуємося з тим, що трейдери-експортери під час митного оформлення експорту меду для здійснення митного контролю мають подати документи, які підтверджують походження цієї продукції та виконання розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом), але ж для забезпечення цих вимог трейдеру-експортеру немає потреби проходити додаткове ліцензування. Він може це зробити і без спеціального ліцензування.

Введення ліцензії на експорт меду натурального стане обмеженням у збільшенні кількості продавців меду. З ринку підуть компанії, які не зможуть працювати за умов додаткових виплат.

Для бджолярів ліцензування буде мати подвійний негатив, це подвійний удар: по-перше, так чи інакше, трейдер буде перекладати на бджоляра свої витрати на ліцензування діяльності; по-друге, сам бджоляр не зможе стати оператором міжнародних ринків за умови ліцензування експортної діяльності.

А міністр аграрної політики та продовольства України обіцяє державну підтримку малим і середнім підприємцям. І спираючись на це, наша організація «Всеукраїнське братство бджолярів України» сьогодні сподівається на таку підтримку и розробила низку вимог до бджоляра-виробника, за умов виконання яких він сам може і повинен стати оператором міжнародних ринків. Це створить здорову конкуренцію. Продаватися будуть монофлорні меди, інші продукти бджільництва. Бджолярі-виробники зможуть експортувати брендову продукцію з доданою вартістю. Це буде вигідно як бджоляру-виробнику, так і державі. А введення ліцензії — як додаткові витрати — унеможливить розвиток бджоляра-виробника як самостійного оператора міжнародних ринків.

Громадська організація «Всеукраїнське братство бджолярів України» наполягає, що з проекту Постанови Кабінету міністрів України «Деякі питання експорту горіхів, грибів, ягід та меду» з переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, потрібно вилучити позицію «мед натуральний».

Не можна бути такими недалекоглядними. Мед — це тільки продукт бджільництва. І якщо його буде вироблятися і продаватися більше, то більше буде і бджіл, відтак, покращиться сільське господарство в цілому. Адже врожайність сільськогосподарської продукції суттєво збільшиться.

Громадська організація «Всеукраїнське братство бджолярів України» закликає Кабінет міністрів України, міністерства до відкритої і прозорої співпраці у напрямку розвитку бджільництва. Ми знаємо, як придбати бджолу, як виробити безпечну продукцію, як покращити врожайність фермерських угідь, як забезпечити збереження медоносної бази і довкілля. Ми маємо спиратися на міцну законодавчу базу, яку разом з виконавчою і законодавчою владою намагаємося створити.

Не потрібно заганяти пасічника в глухий кут. Кожен пасічник хоче виконувати свою роботу професійно і за це отримувати належну фінансову винагороду. Розвиток бджільництва сприяє збільшенню прибутків аграріїв, розвитку сільських територій, покращенню здоров’я нації.

Тетяна Васильківська, голова правління ГО «Всеукраїнське Братство бджолярів України»