Агрокомпанії: нові антиBEPS реалії

Саме тому у даній статті я пропоную продовжити розбирати, яким чином податкові новели впливатимуть на бізнес аграріїв.

Бізнес українських агрокомпаній зазвичай побудований наступним чином. Є закордонна компанія, яка розташована в низькоподатковій юрисдикції та тримає акції іноземної холдингової компанії (юрисдикції можуть бути різні), бенефіціарами даних компаній  є громадяни України (часто пов’язані особи), згадана холдингова компанія є акціонером декількох компаній на території України (податкові резиденти України).

Таких українських компаній в подібній структурі буває більше двох і займаються вони торгівлею, тримають активи, орендують землю тощо. Часто ще наявна іноземна торгова компанія, яка ніби як не пов’язана з попередньо перерахованими компаніями і з якою проводять торгові операції українські компанії.

Іноді ще можуть підключатися агентські схеми, коли компанії в Україні виступають агентами для іноземних компаній та надають послуги пошуку продавців/покупців української агропродукції.

Місце ефективного управління (податкове резиденство)

Почати пропоную з нової опції Податкового кодексу України (ПКУ) щодо визнання іноземних компаній податковими резидентами України через місце ефективного управління, так як виникає цікаве питання який інструмент будуть активніше застосовувати податківці: визнавати постійне представництво (ПП) чи резиденство України.

Усі звикли до того, що в Україні податкове резиденство визначається за принципом інкорпорації компанії, зареєстрував компанію в Україні- плати податки, не хочеш сплачувати в український бюджет- реєструй компанію деінде. А враховуючи зміни внесені до статті 133.1 ПКУ, податковим резидентом може бути визнана компанія місцем ефективного управління якої є Україна. Тобто, це коли у вас є іноземна компанія, а директор сидить в Україні, звідки і керує банкінгом, рішення зборів приймаються не виїжджаючи за межі України, ще й бухгалтерія іноземної компанії ведеться в Україні.

Ризик визнання резиденства України існує для будь-якої компанії. Якщо ми розглянемо практичний аспект, то побачимо, що податківці при розгляді іноземних компаній з українським «корінням», які не мали сабстансу, а усі завдання компанії виконувалися з України - визнавали ПП, а наразі у них буде інструмент податкового резиденства.

Проте, враховуючи, що для нерезидентів, яких буде визнано податковими резидентами України, не є об’єктом оподаткування прибуток із джерелом походження за межами України і, звертаючи увагу на міжнародний характер врегулювання питання податкового резиденства, можливо все ж таки інструмент визнання ПП буде превалювати. 

То чим же ви ризикуєте при визнанні місця ефективного управління іноземної компанії в Україні? Одразу зазначу, що проблема КІК відпадає, проте, наприклад, при виплаті дивідендів з української компанії на іноземну, пільги податкових конвенцій застосовуватися не будуть, оподаткування відбуватиметься за українськими ставками, бо дивіденди визнаються доходом отриманим з джерелом походження з України.
Якщо ми торкнулися вже постійних представництв, то варто зазначити, що ризики визнання ПП в агро структурі також є.

В роботі агрокомпаній існують схеми і агентські, і продаж продукції одній іноземній компанії з подальшим направленням іншій, що можуть призвести до виникнення ПП.

Закон 466 дещо конкретизував підхід до визначення постійного представництва іноземної компанії на території України та надав можливість податківцям самостійно, без врахування заперечень, ставити на облік ПП, а ще застосовувати штрафи і блокувати рахунки.

Трансфертне ціноутворення

Якщо проводяться операції з пов’язаними особами, то слід звернути увагу на трансфертне ціноутворення (ТЦУ), а особливо що стосується операцій з сировинними товарами.

Тепер ПКУ визначає необхідність застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни для операцій з сировинними товарами.

Також, пам’ятаємо про новацію щодо повідомлення податкового органу про укладення контракту предметом якого є сировинні товари, адже не зробивши таке повідомлення ризикуєте доводити потім в суді на яку дату відбулося узгодження ціни, на дату укладання договору чи фактичного здійснення операції.

А ще, подаємо звіти про контрольовані операції та повідомлення про участь в міжнародній групі компаній (МГК), а на запит податкової,- документацію з ТЦУ (master file - якщо сукупний консолідований дохід МГК складає 50 або більше млн євро, country-by- country report- при сукупному консолідованому доході більше еквіваленту 750 млн євро).

Конструктивні дивіденди

Власникам агро і не тільки компаній слід звернути увагу на таке поняття як конструктивні дивіденди, яке покликане боротися з прихованим розподілення дивідендів акціонерам. До дивідендів будуть прирівняні виплати, які здійснюються в контрольованих операціях без дотримання принципу «витягнутої руки».

Отже, якщо в контрольованих операціях товари або інші послуги продаватимуться по заниженим чи завищеним цінам, то податковий орган нарахує податок за ставкою 15% на суму такого завищення або заниження. 

Ділова мета. Тест основної мети

Ще одним неприємним сюрпризом як для агро компаній так і для інших, може стати відсутність ділової мети в операціях. Кожна операція, яка проводиться компанією має здійснюватися для приросту активів такої компанії, в разі, якщо компаніями проводяться господарські операції, які не мають ділової мети (економічного ефекту) контролюючий орган збільшує фінансовий результат до оподаткування.

Те саме стосується і  «тесту основної мети» операції (Principal Purpose Test / РРТ) коли відмовляється в отриманні податкових пільг, якщо основною метою операції є лише отримання пільг  Конвенції про уникнення подвійного оподаткування.

Тобто, якщо українські компанії почнуть виплачувати дивіденди або проценти на свою материнську іноземну компанію яка, не має жодного працівника, не веде жодної діяльності і усі отримані від української компанії дивіденди направляє іншим компаніям/особам, в такому разі тест основної мети не буде пройдено, і прийдеться сплатити до бюджету вже не по пільговим ставкам а по повним.

Look through approach

Що ще цікавого? Тепер наш ПКУ втілює так званий look through approach (наскрізний підхід), який надає можливість користуватися конвенцією про уникнення подвійного оподаткування між Україною та країною фактичного отримувача доходу.  Для цього просто кожна зі сторін подає заяву спростовуючи факт бенефіціарного отримувача та підтверджуючи його. Такий собі податковий бонус.
На скільки сильно вплине КІК на агрокомпанії?- не менше і не більше ніж на інші компанії.

Про наявність КІК звітує контролююча особа. Контролюючою особою є фізична чи юридична особа-резидент України, яка володіє часткою в іноземній юрособі в розмірі більше 50% або більше 10%, якщо сукупне володіння резидентами України складає 50 і більше %.

Отже, якщо податковий резидент України визнається контролюючою особою іноземної компанії, то ризики по КІК виникають.

Проте, навіть в такому випадку, якщо сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи менше 2 млн євро,- дихаємо спокійно, якщо ваша КІК сплачує податок за кордоном за ставкою не менше 13% і наявна DTT з Україною,- продовжуємо працювати як і працювали, а якщо ваша КІК публічна компанія або благодійна організація-ніяких податків в Україні.

Насправді більшість змін до ПКУ, які були внесені Законом 466 є звичною практикою для інших країн, тому вже з огляду на те, що інші працюють в подібних умовах, у наших компаній повинна з’являтися надія, так як насправді це всього лише справа практики.

Тетяна Федоренко, адвокат практики міжнародного податкового права Avidbiz