На жаль, культура позиціонування локальних виробників в Україні лишається на не дуже високому рівні. Натомість у Франції ніхто не здивується, якщо у ресторані ви запитаєте про виробника сиру або ж вина. Швидше за все, офіціант навіть поділиться контактом фермера, який поставляє продукти, для можливої подальшої дегустації чи екскурсії на виробництво.
Недарма я провела паралель з Францією. Для того щоб мати змогу поставити аналогічні запитання в українському ресторані, обрала Très FRANÇAIS.
Я неодноразово там бувала, вперше спробувала жаб’ячі лапки, полюбила заклад за автентичну атмосферу і надзвичайну привітність офіціантів. Крім того, в самому ресторані можна без проблем поговорити з шеф-кухарем або навіть власницею ресторану. У закладу за шість років його історії вже значна кількість нагород, серед яких — сертифікат якості Trip Advisors, нагорода фестивалю Goût de France, в якому беруть участь 2000 учасників з п’яти континентів, кількаразове визнання виданням «Новое время» одним з кращих ресторанів України.
Атмосфера закладу унікальна, бо духом Франції просякнуте навіть повітря. Це усвідомлюється одразу з привітанням офіціантів французькою, неголосною музикою, стишеним світлом і невимушеним спілкуванням відвідувачів. За столиком біля вікна впізнаю власницю закладу — Наталю Невядомську. Вона легка в спілкуванні і завжди готова розповідати про свій ресторан і його концепцію.
«Ми спеціалізуємося на регіональних французьких меню, яких доволі багато в самій Франції. Часто виїжджаємо в регіон з шеф-кухарями, аналізуємо рецепти, а в Україні намагаємося це відтворити», — розповідає власниця Très FRANÇAIS. Меню ресторану розробляли шеф-повар з України з залученням французьких експертів для створення максимально автентичного формату.
Рівень запитів до якості і формату подачі їжі в Києві доволі високий, і він постійно змінюється. Très FRANÇAIS — не просто ресторан для поціновувачів Франції, а культурний хаб, бо там майже щодня проводяться майстер-класи, обговорення і навіть виставки.
Яким чином французька кухня співвідноситься з українськими виробниками і чи готові вони поставляти свої продукти в ресторани такого рівня?
Власниця закладу посміхається і зазначає, що насправді є значна частина страв, які часто зустрічаються на столах українців і французів, зокрема півень у вині. Основа французької гастрономії — це свіжість продуктів, додавання вина, власний набір соусів і красива подача. Проте знайти в Україні, наприклад, легендарних равликів ескарго не так і просто.
«Ми не працюємо з українськими виробниками равликів, надаємо перевагу французьким виробникам, бо нашому шеф-кухарю вони більше підходять за якістю», — розповідає Наталія. І хоч українські канали поставок більш економні, гратися з якістю заклад не хоче, бо виробництва равликів в нашій країні не завжди сертифіковані. Це стосується і поставок риби. Морського чорта, тріску, сібаса, морського карася ресторан замовляє щотижня з-за кордону.
Разом із тим, є українські продукти, які відвідувачі закладу-французи вважають за смаковими якостями навіть кращими за свої рідні. Мова йде про овочі і фрукти, які Très FRANÇAIS бере в тепличному господарстві в Калинівці Київської області. Каштани, наприклад, ресторан часто закуповує у фермера на Закарпатті, щодо сирів співпрацює з сімейним господарством на Львівщині Fromages d'Elise.
«Нас приваблює можливість безпосереднього спілкування з власниками цих господарств, їхні поставки регулярні, вони відповідають нашим стандартам за якістю, упаковкою продукції», — коментує Наталія.
Своїх партнерів для поставок ресторан відбирає прискіпливо, намагаючись отримати рекомендації від партнерів, колег, а часто — навіть клієнтів.
Крім того, Très FRANÇAIS — постійний учасник сільськогосподарських ярмарок, де можна познайомитися з власниками агрокомпаній, а потім відвідати виробництво. Якщо компанія працює з GoodWine, то відповідна стандартизація якості вже пройдена, і ресторан з більшою довірою ставитиметься до партнерства.
«Проблема з пошуком українських локальних агровиробників у тому, що вони мало піаряться. Було б добре створити єдину платформу, де б зареєструвалися всі фермерські господарства. Нам важко іноді знайти потрібних, якісних і надійних українських виробників», — розповідає власниця Très FRANÇAIS.
Часто фермери не виконують в повному обсязі обговорені поставки або змінюють рецептури продуктів. Такі дії не грають на користь репутації конкретних компаній. На думку Наталі, першочерговими завданнями для українського виробника є налагодження системи якості та дистрибуції своїх товарів, а також робота з інформуванням щодо свого продукту.
В Європі гастротуризм є потужним напрямом туристичних розваг. Фермери зацікавлені в роботі з клієнтами напряму, а не через дистриб’юторів. Це потребує більше комунікативних зусиль, але приносить свої результати для впізнаваності брендів і самої продукції. Крім того, європейці, на відміну від українців, не лінуються працювати з HoReCa.
«Я з радістю приїжджаю до української компанії Fromages d'Elise, там власниця українка і її бельгієць чоловік створили унікальну історію любові до виробництва сиру. Проте таких компаній, на жаль, я не так багато знаю», — розповідає Наталія.
Її головна рекомендація українським агровиробникам — не боятися позиціонувати себе і свою продукцію, працювати над покращенням якості і робити продукт максимально близьким до людей.
Оксана Пирожок, AgroPortal.ua

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Зернові культури в Європі у 2026 році дозрівають і починають збиратися значно раніше, ніж на початку 2000-х років. Потепління прискорює розвиток рослин, водночас спека та посуха негативно впливають на врожайність.

Франція виділить понад €1 млрд на підтримку фермерів, які зазнали значних втрат через посуху, спеку та лісові пожежі цього літа.

У Франції цього року збір винограду розпочався значно раніше звичного терміну через тривалу спеку та посушливі умови. У регіоні Шампань ягоди достигли приблизно на 3–4 тижні раніше.

Український ринок сирів наприкінці літа зіткнувся з логістичними проблемами та втратами продукції на складах торговельних мереж. У частині магазинів через це скоротився асортимент і стало менше акцій.

Україна в січні-липні 2026 року імпортувала 28,3 тис. тонн сирів, що на 24,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року, тоді як експорт українських сирів зріс лише на 1,2% — до 8,2 тис. тонн.

Індекс цін на молочну продукцію Global Dairy Trade (GDT) на торгах 18 серпня зріс на 2,3% — до $3,87 тис.

Французькі виробники равликів зазнають значних втрат через аномальну спеку та посуху. В окремих господарствах загинуло до 70% поголів'я, а частина ферм уже припинила роботу.

Українські ресторани дедалі частіше шукають локальні смаки та співпрацюють із крафтовими виробниками. Але за словами «фермерський продукт» стоїть складна логістика, висока собівартість і нестабільні обсяги постачань.

Сімейна ферма «Перепілка на дубовому листі» стала кроком до відродження сімейних традицій господарювання на землях Львівщини та Рівненщини.

Вулична їжа в Україні виходить на новий рівень — тепер у центрі уваги не тільки звичні бургери та шаурма, а й смажені карасі. Цей унікальний формат швидкого харчування набирає популярності завдяки київському закладу «Київські Карасі», що відкрив уже дві локації.