Спочатку тут мало бути поле кермеку. Але потім прийшла війна, яка змінила все — і плани також. Та водночас на Черкащині з’явилася нова лавандова локація — «Лаванда по-селянськи».
Чому «по-селянськи»? Бо її власниця Ольга Нечитайло хотіла, щоб назва відображала реальність: дорога неідеальна, на тлі можуть кукурікати півні чи гавкати собаки, а поруч у дворі хтось порається на своєму городі. І тоді це точно не про український Прованс.
«З початком повномасштабного вторгнення мій чоловік мобілізувався, і виявилося, що один із його побратимів має власне лавандове поле. Він подарував нам кілька саджанців — так і почалася моя лавандова історія», — розповідає в прямому ефірі в Instagram власниця лавандового поля Ольга Нечитайло.
Але ця історія не відразу увінчалася успіхом. Перший рік для Ольги був складним. Через сімейні обставини, а, відповідно, і брак часу поле не мало належного догляду. Тому цього сезону власниця поставила собі мету — попри всі перепони відкрити його для відвідувачів.
І зусилля виявилися недаремними — 28 червня «Лаванда по-селянськи» прийняла перших гостей. Зараз тут під лавандою близько 12 соток — це приблизно 500 кущів різних сортів.
Я навчалася разом із лавандою в процесі її росту. Найважчим для мене було зрозуміти, як вивести рослину зі стану зимового спокою. Для багатьох лавандерів це найскладніший і найстресовіший етап сезону.
Загалом лаванда, як і кожна рослина, навіть бур’ян, потребує певних умов: вона не любить застою води, перепадів температур, також їй важливий ґрунт, щоб корінцями могла дотягуватися і отримувати необхідні поживні речовини. Якщо ці умови не дотримані — лаванда просто не покаже всієї своєї краси.
У догляді за лавандою також важлива стрижка кущів, яку Ольга проводить тричі — після зими, після квітування та восени. Тоді в лаванди наростає гарна маса, і їй легше зимувати.
«Цього року через погодні умови лаванда трохи постраждала. Я ж вирішила підживити свої кущі бором і зробила обрізку дуже рано — тож після зими рослини швидко відновилися», — зазначає господиня.
На закладання свого поля вона витратила близько 50 тис. грн. Найдорожче — це саджанці, які Ольга радить купувати не у садових центрах, а в людей, що їх вирощують самостійно. Тоді й за порадою буде до кого звернутися. У процесі розвитку багато коштів йде на декор і рекламу.
Просто посадити лавандові кущі та зробити гарну локацію — це половина успіху. Важливу роль відіграє те, що знаходиться навколо вас. Приміром, наше село Коврай відоме як місце, де жив і творив Григорій Сковорода, тут є музей і парк. Також поруч знаходиться мозаїка Алли Горської.
На думку фермерки, якщо локація класно розпіарена і знаходиться в туристично правильному місці, то за сезон можна окупити вкладені кошти.
Після завершення цвітіння лаванди (цього року воно триватиме до 17 липня) Ольга продає саджанці. Насіння та лавандові букети теж є в продажі, але це зона відповідальності чоловіка, який займається цим питанням у відпустці.
«Моя ділянка ще не повністю зайнята — можу розширити лавандове поле до 20 соток, але не більше. Хочеться зберегти цю камерність, адже вона дуже співзвучна мені. У наш час, коли від постійного потоку новин і спілкування швидко втомлюєшся, прагнеш тиші, простору й мінімуму контактів — без натовпу людей і десятків фотографів навколо. Окрім лаванди, хочу висадити ще кілька декоративних рослин і створити невеличкий парк», — резюмує Ольга Нечитайло.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua
