Перед посадкою основне удобрення розраховується за результатами агрохімічного аналізу ґрунту з урахуванням механічного складу ґрунту та запланованого рівня врожайності суниці.
Суниця садова — одна з найпоширеніших ягід, які вирощуються в Україні. Вона цінна не тільки своїми ягодами, а й листям. Містить 6% цукрів (із них сахарози — лише 1%) та 2% органічних кислот (лимонна, яблучна).
Суниця садова багата на вітаміни — аскорбінова кислота, різні форми вітаміну Р, фолієва кислота (вітамін В9), вітаміни А, РР, К, В2. Містить марганець, кобальт, пектинові речовини, достатню кількість для організму людини йоду.
Одним із ключових моментів вирощування є етап живлення, адже саме воно дозволяє розкрити потенціал урожайності. Живлення має сприяти максимальному виконанню всіх фізіологічних функцій кожного органу рослинного організму.
Суницю в Україні культивують на всіх типах ґрунтів, окрім сильно ущільнених, карбонатних та засолених важкого гранулометричного складу. Ця культура не дуже чутлива до реакції ґрунтового середовища, але найкраще плодоносить на слабокислих ґрунтах (ph 5,5-6,5). Традиційно вважають достатнім перед закладанням плантації внести у ґрунт 40-60 т/га органічних та мінеральних добрив із розрахунку (P50-80K50Mg50).
Перед посадкою основне удобрення розраховується за результатами агрохімічного аналізу ґрунту з урахуванням механічного складу ґрунту та запланованого рівня врожайності суниці.
Надалі, після збирання врожаю, проводять незначне підживлення насаджень азотом та вносять позакоренево хелатні мікродобрива, це сприяє закладанню генеративних бруньок та підвищує холодостійкість рослин. Така система живлення задовольняє технічні сорти з добре розвиненою кореневою системою.
Сучасні десертні сорти суниці садової мають дещо слабше розвинену кореневу систему, тому й стратегія мінерального живлення у них має бути дещо іншою.
Протягом вегетації, згідно результатів досліджень польських науковців (G. Cieslinski), суниця за врожайності 20 т/га виносить з ґрунту ~130 кг азоту, 25-30 кг фосфору, 190 кг калію, 55 кг кальцію та 18 кг магнію. Ці показники і є основою під час планування удобрення культури.
Навесні, після відновлення вегетації, рослини суниці найбільше потребують азоту та калію (в співвідношенні 2:1) потреба в яких максимально зростає на час цвітіння і утворення зав’язі (тоді співвідношення в потребі азоту та калію вирівнюється 1:1). В цей час для зменшення стресу рослин через різкі перепади середньодобових температур бажано використовувати комплексне добриво-антистресант DEFENDA АМІНО (0,5-1 л/га), що сприяє також підвищенню ефективності засвоєння поживних елементів з ґрунту.
Навесні обов’язкове підживлення рослин суниці комплексними мікродобривами, що містять кальцій (Са) та магній (Mg), адже ці елементи рослина не може використати як запас з листків, що пішли в зимівлю.
Зважаючи на велику потребу рослин у мінеральному живленні, основну кількість добрив (70-80% річної норми азоту та 50-60% калію) слід вносити після збирання врожаю, використовуючи складні добрива. Такий підхід сприяє швидкому відновленню листкового апарату і формуванню генеративних бруньок. На бідних ґрунтах у післязбиральний період потребу в мікроелементах додатково компенсують кількома позакореневими підживленнями універсальним добривом DEFENDA MIKPO (3-4 кг/га) з тижневим інтервалом.
Не слід нехтувати й мульчуванням міжрядь суниці, адже цей агрозахід забезпечує не лише чистоту ягід при збиранні, а й оберігає поверхню ґрунту від пересихання та надмірного ущільнення, сприяє інтенсивному розвитку корисної мікрофлори в ґрунті, яка підвищує імунітет рослин і пригнічує патогени.
Всі ці елементи програми удобрення насаджень суниці садової носять загальний характер, тому щоразу, плануючи забезпечення плантації необхідною поживою, восени слід проводити аналіз ґрунту, враховувати врожайність насаджень в попередні роки, наявність зрошення і свої можливості.
Особливу увагу варто звертати на вибір саджанців in vitro, адже вони мають високий поріг чутливості до живлення, тому зможуть максимально показати весь потенціал рослини. Якісні саджанці суниці садової пропонує лабораторія бренду Tevitta.
Щоб дізнатися асортимент і замовити саджанці, звертайтеся за телефоном: +380 67 233 26 63.
Віталій Лапчинський, менеджер з розвитку агротехнологій в західному регіоні компанії LNZ GROUP, кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри садівництва і виноградарства ЗВО «Подільський державний університет»

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Кабінет Міністрів України 30 вересня ухвалив постанову, якою затверджено критерії оцінювання ступеня ризику від провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами.

Для озимого ріпаку особливо важливим є забезпечення бором восени — саме в цей період культура активно формує кореневу систему та конус наростання. Навіть помірний дефіцит бору в цей період може призвести до появи так званої дуплистості кореневої шийки та кореня.

Ранні етапи органогенезу — час, коли закладається основа врожаю озимих культур. Саме тому «вихідні параметри» агровиробництва мають бути винятково якісними.

Багатовекторність стала для ТОВ «Агроплант» на Черкащині основою стабільності та дала змогу мінімізувати ризики. Стратегія, спрямована на отримання продукції із доданою вартістю з вирощеної сировини, паралельно з рослинництвом передбачала розвиток тваринництва та переробки. За 20 років підприємству вдалося побудувати власну аграрну екосистему, яка гармонійно функціонує і дає гарний результат.

Дефіцит вологи в ґрунті у липні – серпні поточного року дуже змінив плани аграріїв щодо сівби ріпаку озимого. Багато хто з них відмовився від посіву, а ті, хто посіяли станом на третю декаду вересня, отримують сходи або мають строкаті посіви культури.

Бактеріальні захворювання можуть суттєво впливати на стан і продуктивність посівів сої. Для надійного захисту цієї культури на ділянках LNZ Hub обрали комбінацію препаратів з лінійки DEFENDA.

Лускокрилі шкідники — один із викликів для посівів кукурудзи. Тому важливо працювати на випередження, щоб не допустити пошкодження рослин і потенційних втрат урожаю.

Ягідна галузь доводить свою конкурентоспроможність навіть під час війни, адаптуючись до міжнародних вимог та виходячи на нові ринки. Проте залишається відкритим питання відповідності нормам продукції з приватного сектору.

В Україні продовжують зростати площі під малиною, ожиною та смородиною, тоді як насадження полуниці, суниці та волоського горіха демонструють тенденцію до скорочення. Водночас найвищу врожайність серед ягідних і горіхових культур у 2025 році показав аґрус.