Перед посадкою основне удобрення розраховується за результатами агрохімічного аналізу ґрунту з урахуванням механічного складу ґрунту та запланованого рівня врожайності суниці.
Суниця садова — одна з найпоширеніших ягід, які вирощуються в Україні. Вона цінна не тільки своїми ягодами, а й листям. Містить 6% цукрів (із них сахарози — лише 1%) та 2% органічних кислот (лимонна, яблучна).
Суниця садова багата на вітаміни — аскорбінова кислота, різні форми вітаміну Р, фолієва кислота (вітамін В9), вітаміни А, РР, К, В2. Містить марганець, кобальт, пектинові речовини, достатню кількість для організму людини йоду.
Одним із ключових моментів вирощування є етап живлення, адже саме воно дозволяє розкрити потенціал урожайності. Живлення має сприяти максимальному виконанню всіх фізіологічних функцій кожного органу рослинного організму.
Суницю в Україні культивують на всіх типах ґрунтів, окрім сильно ущільнених, карбонатних та засолених важкого гранулометричного складу. Ця культура не дуже чутлива до реакції ґрунтового середовища, але найкраще плодоносить на слабокислих ґрунтах (ph 5,5-6,5). Традиційно вважають достатнім перед закладанням плантації внести у ґрунт 40-60 т/га органічних та мінеральних добрив із розрахунку (P50-80K50Mg50).
Перед посадкою основне удобрення розраховується за результатами агрохімічного аналізу ґрунту з урахуванням механічного складу ґрунту та запланованого рівня врожайності суниці.
Надалі, після збирання врожаю, проводять незначне підживлення насаджень азотом та вносять позакоренево хелатні мікродобрива, це сприяє закладанню генеративних бруньок та підвищує холодостійкість рослин. Така система живлення задовольняє технічні сорти з добре розвиненою кореневою системою.
Сучасні десертні сорти суниці садової мають дещо слабше розвинену кореневу систему, тому й стратегія мінерального живлення у них має бути дещо іншою.
Протягом вегетації, згідно результатів досліджень польських науковців (G. Cieslinski), суниця за врожайності 20 т/га виносить з ґрунту ~130 кг азоту, 25-30 кг фосфору, 190 кг калію, 55 кг кальцію та 18 кг магнію. Ці показники і є основою під час планування удобрення культури.
Навесні, після відновлення вегетації, рослини суниці найбільше потребують азоту та калію (в співвідношенні 2:1) потреба в яких максимально зростає на час цвітіння і утворення зав’язі (тоді співвідношення в потребі азоту та калію вирівнюється 1:1). В цей час для зменшення стресу рослин через різкі перепади середньодобових температур бажано використовувати комплексне добриво-антистресант DEFENDA АМІНО (0,5-1 л/га), що сприяє також підвищенню ефективності засвоєння поживних елементів з ґрунту.
Навесні обов’язкове підживлення рослин суниці комплексними мікродобривами, що містять кальцій (Са) та магній (Mg), адже ці елементи рослина не може використати як запас з листків, що пішли в зимівлю.
Зважаючи на велику потребу рослин у мінеральному живленні, основну кількість добрив (70-80% річної норми азоту та 50-60% калію) слід вносити після збирання врожаю, використовуючи складні добрива. Такий підхід сприяє швидкому відновленню листкового апарату і формуванню генеративних бруньок. На бідних ґрунтах у післязбиральний період потребу в мікроелементах додатково компенсують кількома позакореневими підживленнями універсальним добривом DEFENDA MIKPO (3-4 кг/га) з тижневим інтервалом.
Не слід нехтувати й мульчуванням міжрядь суниці, адже цей агрозахід забезпечує не лише чистоту ягід при збиранні, а й оберігає поверхню ґрунту від пересихання та надмірного ущільнення, сприяє інтенсивному розвитку корисної мікрофлори в ґрунті, яка підвищує імунітет рослин і пригнічує патогени.
Всі ці елементи програми удобрення насаджень суниці садової носять загальний характер, тому щоразу, плануючи забезпечення плантації необхідною поживою, восени слід проводити аналіз ґрунту, враховувати врожайність насаджень в попередні роки, наявність зрошення і свої можливості.
Особливу увагу варто звертати на вибір саджанців in vitro, адже вони мають високий поріг чутливості до живлення, тому зможуть максимально показати весь потенціал рослини. Якісні саджанці суниці садової пропонує лабораторія бренду Tevitta.
Щоб дізнатися асортимент і замовити саджанці, звертайтеся за телефоном: +380 67 233 26 63.
Віталій Лапчинський, менеджер з розвитку агротехнологій в західному регіоні компанії LNZ GROUP, кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри садівництва і виноградарства ЗВО «Подільський державний університет»

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри
У технології вирощування соняшнику немає другорядного етапу. Однак саме наприкінці сезону ціна помилки стає максимальною: рослина вже сформувала врожай, у поле вкладено насіння, добрива, захист, проведено десятки операцій, а результат залежить від кількох днів, правильного визначення стиглості та якості десикації.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт щодо учасників організованої групи з Черкащини, які, за даними слідства, виготовляли та продавали контрафактну агрохімічну продукцію під торговельними марками міжнародного бренду.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Ягідна галузь доводить свою конкурентоспроможність навіть під час війни, адаптуючись до міжнародних вимог та виходячи на нові ринки. Проте залишається відкритим питання відповідності нормам продукції з приватного сектору.

Трапляються випадки, коли аграрії порушують технологію застосування ЗЗР, проводять обробіток не в ту фазу розвитку культури, порушують норму внесення і через ці помилки втрачають потенційну врожайність культури.

Осіння посівна кампанія озимих зернових культур невдовзі розпочнеться. Тому водночас із традиційним живленням важливе проведення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу озимих пшениці та ячменю L-амінокислотами та легкозасвоюваними мікроелементами і здійснення позакореневих підживлень.

Грибкове захворювання склеротиніоз, або біла гниль (Sclerotinia sclerotiorum), яке зараз поширюється на соняшнику, буває кількох видів — кореневий, стебловий і на кошику. При цьому врожайність може знижуватись до 80% залежно від розвитку патогена. Для захисту від усіх видів склеротиніозу, окрім кореневого, є широкий перелік фунгіцидів.

Традиційно ріпак озимий висівається досить рано, тож його ріст і розвиток восени тривалий, на рівні 45-60 днів. За цей час культура має сформувати листову розетку з 6-8 листків, добре розвинену стрижневу кореневу систему (15-20 см) та кореневу шийку діаметром 8-12 мм.

В Україні продовжують зростати площі під малиною, ожиною та смородиною, тоді як насадження полуниці, суниці та волоського горіха демонструють тенденцію до скорочення. Водночас найвищу врожайність серед ягідних і горіхових культур у 2025 році показав аґрус.