Вирощування сої в сільському господарстві України є перспективною галуззю, оскільки після збору врожаю рослини залишають у ґрунті корені з бульбочковими бактеріями, які збагачують ґрунт азотом і поліпшують його родючість. Соя, як важливе джерело рослинного білка, олії та інших складових для продуктів харчування, має велике значення для агроринку.
Для того, щоб вирощування сої було результативним, необхідно використовувати гербіциди для боротьби з бур'янами та вносити добрива тричі за сезон. Аграрії виявляють великий інтерес до трансгенних сортів, які дозволяють застосовувати сучасні технології та зменшують витрати. Для отримання високого урожаю необхідно розуміти особливості генетично модифікованої сої та її вирощування.
Соя є культурою, яка потребує багато вологи. Для того, щоб сходи могли успішно конкурувати з бур'янами, ґрунт повинен містити достатню кількість вологи, адже на початку її росту коренева система розвивається слабо.
До факторів, що впливають на урожайність культури, відносять:
1. Технологія вирощування. Необхідно дотримуватись правильних методів обробітку ґрунту, посіву, догляду та збирання, що істотно впливає на кінцевий результат.
2. Кліматичні умови, такі як сприятлива температура, опади та інші погодні фактори.
3. Забур'яненість. Наявність бур'янів може значно знизити урожайність, тому важливо вживати заходів для їхнього контролю.
4. Вибір попередника, що не шкодить сої та не виснажує ґрунт, позитивно впливає на її продуктивність.
Оптимальними попередниками для сої є культури, які швидко звільняють поле, що дає можливість провести всі необхідні обробітки ґрунту перед наступною сівбою, збагачують ґрунт поживними речовинами, покращують його структуру та фізичні властивості:
Не рекомендується вирощувати сою після зернових та олійних культур, таких як ріпак та соняшник, оскільки вони можуть бути уражені тими ж хворобами, що й соя. Між вирощуванням цих культур має бути розрив у сівозміні принаймні 3-4 роки. З іншого боку, соя сприяє збагаченню ґрунту азотом, тому є відмінним попередником для озимої пшениці, ріпаку, кормових та овочевих культур.
1. Осінній:
2. Весняний:
Згідно з рекомендаціями експертів із вирощування трансгенних культур, ідеальний час для посіву сої настає, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння досягає +12-14°C. Важливо, щоб при цьому ґрунт мав належний рівень вологості.
Строки посіву безпосередньо залежать від регіону України:
У деяких випадках, коли фермери не встигають вчасно провести посівні роботи, допустимі строки посіву можуть бути продовжені на 30-40 днів.
Зазвичай глибина закладання насіння сої становить 4-6 см. У разі нестачі вологи в посівному шарі цю глибину можуть збільшити до 10-12 см, щоб забезпечити насіння необхідною кількістю вологи.
Норма висіву сої — це один із найважливіших факторів, що впливає на кінцевий урожай. Правильне дозування насіння гарантує оптимальну густоту посіву та сприятливі умови для розвитку рослин.
До факторів, що впливають на норму висіву, відносять тип грунту, сортові особливості та особливості живлення культури, групу стиглості та агротехнології:
1. Тип ґрунту. На легких ґрунтах рекомендується висівати більше насіння, ніж на важких.
2. Сортові особливості. Різні сорти сої мають різну норму висіву, яка залежить від їхнього генетичного потенціалу, стійкості до вилягання, толерантності до посухи та інших факторів.
3, Група стиглості. Для ранніх сортів рекомендується вища норма висіву, ніж для пізніх.
4. Агротехнології. Залежно від використовуваних методів обробітку ґрунту, догляду за рослинами та захисту від хвороб і шкідників норма висіву може коригуватися.
5. Особливості живлення. На полях із високим рівнем родючості ґрунту можна використовувати меншу норму висіву.
Рекомендована кількість насіння на гектар (вагова норма) визначається залежно від якостей насіння та ваги 1000 насінин, тому середні значення кількості висіву сої коливаються від 70 до 130 кг/га.
Залежно від різноманітності погодних умов та клімату в різних регіонах оптимальна кількість насіння на гектар за достатньої вологості ґрунту становить:
Підживлення рослин для досягнення максимальної врожайності сої має вирішальне значення.
Типи добрив, які необхідно застосовувати:
Норми внесення добрив залежать від кількох факторів:
Для підвищення вмісту білка в зерні насіння сої перед посівом обробляють спеціальними препаратами, що містять кальцій, бор, цинк, молібден і кобальт.
Збирати сою можна лише після повного дозрівання, ознаки якого включають:
Є різні типи сортів, збирання яких можна проводити у різні строки: ранні сорти сої можна збирати вже в середині вересня, для пізньостиглих сортів потрібно почекати до жовтня.
Після збору врожаю необхідно очистити зерна від домішок і добре їх просушити. Але щоб наступного разу отримати ще більше сої, візьміть на озброєння наступні секрети:
Ріст рослин можна прискорити, використовуючи продукцію бренду DEFENDA:

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

Український ринок сої у 2025/26 МР змістився від експорту сировини до внутрішньої переробки. Скорочення врожаю та 10% експортне мито майже вдвічі зменшили експорт сої, тоді як переробка досягла рекордного рівня.

Сільгоспвиробники Херсонської області отримали найбільші збитки цього року на вирощуванні кавунів і динь.

Бактеріальні захворювання можуть суттєво впливати на стан і продуктивність посівів сої. Для надійного захисту цієї культури на ділянках LNZ Hub обрали комбінацію препаратів з лінійки DEFENDA.

Виробництво сої в Україні 2026 року складе 3,8 млн т, з яких на переробку піде 2,8 млн т. Експорт складе 1 млн т.

Загальне виробництво сільгоспкультур у Бразилії у 2025/26 МР, за прогнозом Національної компанії постачання (Conab), становитиме 361,7 млн т, що на 2,6% більше, ніж попереднього сезону.

ТОВ СП «НІБУЛОН» розпочало збирання кукурудзи. Першим до жнив став Чигиринський кластер, де під культуру відведено близько 10 тис. га.

Лускокрилі шкідники — один із викликів для посівів кукурудзи. Тому важливо працювати на випередження, щоб не допустити пошкодження рослин і потенційних втрат урожаю.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Трапляються випадки, коли аграрії порушують технологію застосування ЗЗР, проводять обробіток не в ту фазу розвитку культури, порушують норму внесення і через ці помилки втрачають потенційну врожайність культури.

Грибкове захворювання склеротиніоз, або біла гниль (Sclerotinia sclerotiorum), яке зараз поширюється на соняшнику, буває кількох видів — кореневий, стебловий і на кошику. При цьому врожайність може знижуватись до 80% залежно від розвитку патогена. Для захисту від усіх видів склеротиніозу, окрім кореневого, є широкий перелік фунгіцидів.