Ознаки дефіцитів елементів живлення та підживлення соняшнику

29 березня 2024, 07:44 957

Соняшник є стратегічно важливою олійною культурою в Україні, яка відіграє ключову роль в аграрному секторі й становить 65% усіх вирощуваних олійних культур. Україна є світовим лідером з виробництва соняшнику та займає близько 40% (2022-2023 р.) усього світового експорту соняшникової олії.

Проте фактична врожайність соняшнику складає не більше 50% від його біологічного потенціалу (Кириченко, 2013). До недавнього часу хорошою вважалася врожайність соняшнику 1,8–2,0 т/га, зараз провідні господарства, використовуючи інноваційні прогресивні технології, прагнуть отримати врожайність на рівні 3,0-3,8 т/га, але високопродуктивні сучасні гібриди мають ще більший потенціал — 4,5-5 т/га (Кириченко, 2010; Переп'ятко, 2013). На сьогодні рекордні врожаї соняшнику становлять від 5,5 до 6,2 т/га.

Соняшник потребує значної кількості поживних речовин. У початковий період розвитку культура росте повільно, при цьому швидкість розвитку кореня більша, ніж вегетативної маси. В цілому розмір кореневої системи позитивно корелює з показниками площі листкової поверхні та продуктивністю фотосинтезу, що визначає величину врожаю соняшнику. 

Азот

Дефіцит азоту (N) є найбільш поширеним порушенням живлення, що обмежує ріст і врожайність соняшнику. N має найбільший вплив на розмір і кількість листків, розмір і вагу насіння, врожайність та вміст олії.

Симптоми дефіциту N:

  • Уповільнений ріст і низькорослість рослин.
  • Зменшення площі листків.
  • Хлороз (пожовтіння) листя, починаючи зі старих, через зменшення вмісту хлорофілу.

Соняшник добре реагує на азот, внесений до початку формування кошика, збільшенням розміру кошика, кількості насінин, кількості та розміру листків. 

Симптоми дефіциту азоту на соняшнику

Загальна кількість азоту, необхідна для вирощування врожаю, у 1,5-1,8 раза перевищує кількість азоту, що виноситься з насінням. 

Фосфор

Фосфор (P) є другим найбільш часто лімітуючим елементом живлення під час вирощування соняшнику. Фосфор сприяє кращому розвитку кореневої системи соняшнику, впливає на закладання репродуктивних органів та сприяє високій олійності.

Симптоми дефіциту Р:

  • Уповільнений ріст, часто без характерних симптомів.
  • Темно-сірий некроз нижніх листків рослин.
  • Затримка дозрівання.
  • Поганий розвиток зерна, плодів та насіння.
  • Старе листя передчасно опадає.

Окрім традиційного осіннього чи весняного внесення фосфорних добрив (на низькозабезпечених ґрунтах), соняшник добре реагує на внесення рідких стартових фосфорних добрив під час сівби за технологією In-Furrow. Стартове внесення рідкого фосфору є ефективнішим, особливо на ґрунтах з низьким вмістом доступного фосфору, але навіть за достатнього рівня фосфору у грунті, стартові добрива дають позитивний відклик, особливо на ранніх посівах. 

Під час внесення у безпосередньому контакті з насінням особливу увагу варто приділяти якості та чистоті стартового добрива, а також вмісту баластних солей та домішок, оскільки це може спричинити пошкодження при контакті з молодою кореневою системою. 

Якщо рівень розвитку арбускулярних мікоризних грибів (АМ) низький, наприклад, за вирощування у сівозміні після ріпаку, забезпечення достатньої кількості фосфору та цинку є дуже важливим (GRDC, 2016).

Калій

Соняшник потребує значної кількості калію, але відсоток виносу з урожаєм відносно невеликий — близько 25%, а решта 75% залишається у пожнивних рештках. Рослини соняшнику потребують значної кількості калію на пізніх стадіях росту.

Симптоми дефіциту К:

  • Опік верхівки та країв нижніх листків.
  • Міжжилковий хлороз по всьому листу.
  • Погіршення росту коренів та зниження врожайності.
  • Швидка втрата тургору за умови нестачі вологи.

Посушлива погода, поганий дренаж і ущільнення є факторами, що пригнічують ріст коренів і, відповідно, знижують доступність калію. На холодних ґрунтах сповільнюють перехід калію з обмінного в ґрунтовий розчин. На піщаних ґрунтах з низьким вмістом CEC та за низького рівня рН (<5,5) також може обмежуватись поглинання калію. 

Цинк

Посіви соняшнику добре реагують на внесення цинку на важких текстурованих лужних ґрунтах. Аналіз рослинної тканини є більш надійним показником забезпеченості соняшнику цинком, ніж аналіз ґрунту. Використання стартових добрив, що містять Zn, або позакореневе внесення може допомогти усунути дефіцит цього елементу.

Симптоми дефіциту Zn:

  • Уповільнений ріст, точка росту вкорочується.
  • Молоді листки деформовані. За мірою посилення дефіциту листки стають твердими і шкірястими. 
  • За сильного дефіциту Zn спостерігається раптове в'янення та опадання верхніх листків, з'являються коричневі некротичні плями, а на більшій частині листка спостерігається сіро-зелений некроз.

Бор

Соняшник — це культура, яка має високу потребу в борі (B) і дуже чутлива до його нестачі. Соняшник потребує близько 400 г/га бору, з яких 80% споживається між фазами 5 пар листків і бутонізацією. Дефіцит може значно знизити врожайність та вміст олії в насінні соняшнику (інколи на 5-7%).

В цілому бор відіграє важливу роль у регулюванні вуглеводного обміну, процесі запилення, синтезі амінокислот, білків та хлорофілу. Також цей елемент має важливе значення для розвитку кореневої системи соняшнику. За достатньої кількості бору в ґрунті його дефіцит в рослині може виникнути внаслідок кліматичних умов, які обмежують поглинання і транслокацію B з ґрунту до рослинних тканин.

Симптоми дефіциту В: 

  • Суцвіття або кошики деформовані. 
  • Дефіцит бору серйозно впливає на запилення. Розвиток приймочок квітки та проростання пилку порушується, знижується ефективність запилення, що призводить до порушення нормального розвитку насіння. На кошику з'являються «пустоти», в яких насіннєві оболонки не містять зерна. 
  • У важких випадках верхні листки тверднуть і деформуються. Між жилками листків з'являється буро-коричневе або бронзове забарвлення, листки стають крихкими і зморшкуватими. 
  • У вкрай важких випадках кошики можуть обламуватися.

Внесення борних добрив на основі аналізу ґрунту є ненадійним, тому додатково рекомендується проводити листкову діагностику. На початкових етапах розвитку для аналізу відбирають молоді рослини, вміст бору при цьому має становити не менше 60 мг/кг (ppm). В період бутонізації для визначення потреби в борі використовують верхні, останні сформовані листки (вміст В повинен становити не менше 40 мг/кг (ppm)). У випадку виявлення дефіциту слід провести позакореневе підживлення борними добривами. 

Мідь

Високий рівень рН ґрунту, високий вміст органічної речовини (надмірне внесення органічних добрив) та азоту, погано дреновані та легкі піщані ґрунти є факторами, що знижують доступність міді. 

Симптоми дефіциту Cu:

  • Вкорочення точки росту.
  • Молоді листки, що з'являються з точки росту, сильно зморщені й потовщені, спрямовані донизу. 
  • Листки більш опушені, мають сіро-зелений колір.

Марганець

Дефіцит марганцю (Mn) виникає на ґрунтах з низьким вмістом доступного для рослин Mn, які є лужними або вапнованими. Ґрунти з високим вмістом органічної речовини, холодні вологі ґрунти, погано дреновані ґрунти, легкі піщані ґрунти  також можуть впливати на доступність марганцю.

Симптоми дефіциту Mn:

Симптоми дефіциту марганцю на соняшнику

  • Невеликі хлоротичні плями на молодих листках, які розташовуються переважно в міжжилковій зоні листків.
  • Із загостренням дефіциту хлоротичні плями стають некротичними, набувають блідо-коричневого кольору.

Молібден

Молібден відіграє важливу роль у відновленні нітратів у рослині під час синтезу білка, але при цьому високий рівень нітратів у рослині може свідчити про дефіцит Мо. Він також діє як каталізатор у багатьох інших процесах у рослині.  Симптоми дефіциту з'являються відразу після проростання, на ранніх стадіях розвитку, знижується схожість рослин. Листя жовтіє між жилками, тоді як самі жилки залишаються темно-зеленими. Дефіцит молібдену зазвичай спостерігається в ґрунтах з рН менше ніж 5,5. На кислих ґрунтах молібден з'єднується з іншими компонентами ґрунту, що знижує його недоступність для рослин.

Під час внесення добрив, що містять сульфати і нітрати, смугами може виникнути виражений дефіцит молібдену. Обробка насіння концентрованими молібденовмісними добривами зазвичай повністю покриває потребу соняшнику в молібдені. На ґрунтах, де спостерігається сильний дефіцит Мо, може знадобитися додаткове позакореневе підживлення на ранніх етапах розвитку. Зазвичай симптоми дефіциту на таких посівах повністю зникають через 48-72 години після обробки. 

Критичні фази розвитку та підживлення

У фазу 2-3 пар листків (V4 – V6) активно формується листковий апарат та розвивається стрижневий корінь. У початковий період розвитку соняшник росте повільно, при цьому швидкість розвитку кореня більша, ніж вегетативної маси. Наприклад, коли рослина має 8-10 листків (висота 25-30 см), стрижневий корінь залягає на глибині від 40 см до 50 см. Максимальної глибини стрижневий корінь досягає під час цвітіння. В цілому розмір кореневої системи позитивно корелює є показниками площі листкової поверхні та продуктивністю фотосинтезу, що визначає величину врожаю соняшнику. Від забезпечення необхідними і доступними поживними елементами і біологічно активними речовинами в цей період залежить, наскільки рослини соняшнику будуть потужними і життєздатними.

Початок диференціації генеративної бруньки залежить від особливостей генотипу, що в середньому припадає на фазу V10 – V14. У середньоранніх гібридів суцвіття починає формуватися, коли рослини утворюють 5-6 пар листків, а у середньопізніх — 7-8 пар. Кількість квіток, що закладається в суцвіттях у цей час, варіює у широких межах і залежить від агроекологічних умов вирощування. Також ці фази характеризується найвищою інтенсивністю поглинання поживних речовин. Збалансовані бакові суміші за макро- та мікроелементним складом у фазу 5-7 пар листків націлені на максимальну активність роботи фотосинтетичного апарату та забезпечення високої потенційної продуктивності соняшнику.

Від початку бутонізації до цвітіння (R1 – R4) позакореневі підживлення впливають на розмір кошика та кількість насінин у ньому. Цей період особливо чутливий до посухи. Отже, це найвідповідальніший період для фоліарних обробок, які значно впливають на майбутню продуктивність культури.

Вплив позакореневих підживлень на елементи продуктивності соняшнику

Оптимізацію системи живлення соняшнику варто розпочати з планування внесення стартових добрив та обробки насіння перед посівом (комплексні мікродобрива з підвищеним вмістом Мо та Zn). Застосування в якості стартових добрив Квантум Діафан ACTion, які містять високу концентраціє фосфору, додатково азот і калій, сприяє рівномірній високій польовій схожості рослин, стимулює ріст кореневої системи, сприяє формуванню рослин з більшою вегетативною масою та розміром кошиків, рослини швидше та одночасно вступають у фазу цвітіння. Застосування рідких стартових добрив із припосівним внесенням основних гранульованих добрив Діафан забезпечує прибавку 3-5 ц/га соняшнику, або 17-23% відносно основної технології живлення. Сумісно з Квантум Діафан доцільно додатково внести й інші компоненти.

Додавання цинку та бору за технологією In-Furrow під час посіву дозволяє компенсувати частину виносу і забезпечити нормальний початковий ріст рослин. Як джерело бору для внесення разом із Квантум Діафан застосовують препарат на основі боретаноламіну — Defenda БОР (0,5 л/га). Середні прибавки при цьому становили близько 5% до варіантів стартових добрив без бору. Варто зазначити, що найкращий результат отримано за комбінованого внесення бору IN-FURROW та фоліарно у критичні фази росту і розвитку соняшнику. Для забезпечення цинком сумісно зі стартовими добривами вносять Квантум ХЕЛАТ Zn 117 EDTA з технологією ЕКСТРА-хелатування. 

Рекомендована схема позакореневих підживлень добривами Defenda передбачає внесення комплексних добрив та біологічно активних речовин протягом всього вегетативного періоду та є ефективним засобом покращення росту кореневої системи, листової маси та стимуляції закладки репродуктивних органів соняшнику. Для забезпечення фосфором та кальцієм, особливо на початкових етапах розвитку, рекомендовано підживлення Defenda МАКРО. На етапі активної вегетації для активації фотоситнезу та стимулювання генеративних процесів застосовують добриво Defenda МІКРО, яке містить підвищенний вміст азоту та збалансований вміст мікроелементів. Для профілактики дефіциту цинку та забезпечення бором застосовують Defenda БОР та Defenda ЦИНК.

В якості біостимулятора та стреспротектора використовують добриво Defenda АМІНО, яке містить високу концентрацію амінокислот рослинного походження (20%) та макроелементи. Defenda ГУМАТ — комплексне концентроване добриво з екстрактом морських водоростей та високим вмістом гумінових речовин — застосовують для підтримки гормонального балансу в критичні фази розвитку, підвищення стресостійкості та нормалізації живлення рослин. Застосування біостимуляторів Defenda дає можливість сформувати природний захисний механізм рослини у відповідь на дію стресора за несприятливих умов вирощування.


Агродепартамент компанії LNZ Group