Першою культурою, з якої розпочинається сівба озимих культур, є ріпак озимий: це останні дні липня – перша декада серпня.
Рослини ріпаку, висіяного в ці терміни, на сьогоднішній день мають повноту сходів, добре сформовану розетку, яка має 14-16 листків, у пазухах перших 4-5 листків утворилися додаткові стебла, діаметр кореневої шийки 2,5-3 см, висоту точки росту над поверхнею ґрунту 1,0-1,5 см та добре розвинену кореневу систему.
Перший етап сівби ріпаку озимого завершився на початку третьої декади серпня проливним дощем, що локально випав (21 серпня, 8-10 мм). Рослини ріпаку, висіяного в кінці цих термінів, на сьогоднішній день мають повноту сходів, добре сформовану розетку, яка має 8-12 листків, у пазухах перших 4-5 листків утворилися бруньки, які за сприятливих умов перетворяться на додаткові стебла, діаметр кореневої шийки 1,5-2 см та висоту точки росту над поверхнею ґрунту 1,5-2 см і добре розвинену кореневу систему.
З середини першої декади серпня і до початку першої декади вересня були аномально високі температури, через які запаси вологи швидко закінчилися, і ті, хто проводив сівбу після 21 серпня, сходи отримали у кінці другої на – початку третьої декади вересня після випадання дощу в середині другої декади вересня. Тому наступним терміном сівби була середина другої декади вересня. Рослини ріпаку, висіяного в ці терміни, на сьогоднішній день мають повноту сходів, 2-4 листки, діаметр кореневої шийки 0,2-0,3 см і висоту точки росту над поверхнею ґрунту 0,8-1,0 см та добре розвинену кореневу систему для таких рослин.
Озима культура, яку сіють наступною, — пшениця озима. Її сівба розпочалася з середини другої декади вересня і продовжувалась до кінця третьої декади жовтня. У вересні сівбу здійснювали по попередниках (горох, ріпак озимий і ярий), які рано звільнили поля і були підготовлені до посіву. Також у цей період випали опади близько 15-20 мм, які дали можливість отримати швидкі, дружні та рівномірні сходи, тому посіви, незважаючи на подальшу посуху, мають гарний вигляд, утворили 7-8 стебел (ВВСН 27-28) та мають густоту стеблостою від 8 до 14,7 млн стебел на 1 га.
Подальшу сівбу пшениці озимої проводили по мірі збирання попередників (кукурудза на силос, соняшник, соя). Зважаючи на те, що з середини вересня і до середини жовтня випало лише близько 1,5-2 мм опадів та протягом усього періоду стояла спека, то сівбу частина господарств проводили в сухий ґрунт, а частина чекали опадів. Сходи пшениці озимої, висіяної у ці терміни, отримали в середині третьої декади жовтня. Ці посіви входять у зиму, маючи 2-4 листки, тобто знаходяться у фазі ВВСН 11-13. Також є частина господарств, які висівали пшеницю озиму в кінці третьої декади жовтня. Рослини від таких термінів сівби входять у зиму від початку проростання (ВВСН 00-07) до шилець (ВВСН 08-10). Такі рослини не мають вторинної кореневої системи.
Аналогічна ситуація спостерігається з ячменем озимим та житом.
Щодо ріпаку озимого ранніх строків сівби, то рослини знаходяться в доброму стані, й, на мою думку, їм нічого не загрожує, окрім мишовидних гризунів. А рослини оптимальних і пізніх термінів сівби досить слабко розвинені, й, на мою думку, шанси вижити у такого ріпаку досить невеликі, тому робити додаткові витрати з осені (стимулювання, живлення, захист) є не найкращою ідеєю. Якщо зима буде м'якою, цілком імовірно, що з ним все буде добре. Тому в лютому проводимо обстеження, ставимо на відрощування і приймаємо рішення.
Якщо перезимує, і буде достатня густота, необхідно буде дати азоту, особливо в нітратній формі. Завжди виникає запитання: скільки? Тут необхідно розуміти потенціал урожайності таких посівів, який навіть за сприятливих умов перезимівлі та подальшого росту і розвитку не може перевищувати 2,5 т. Тому і рішення необхідно приймати відповідно.
Щодо озимої пшениці, то найбільш вразливими залишаються посіви, які мають 2-3 листки (ВВСН 11-12), використали запаси зернівки і не утворили вузла кущення та не накопичили цукрів у ньому. Для розкущених посівів та тих, які знаходяться у фазі шильця, на мою думку, немає загрози перезимівлі.
Наприклад, минулорічна зима не створила практично ніяких загроз озимим культурам незалежно від термінів сівби. Будемо сподіватись, що умови взимку цього року будуть близькими до минулого і не створять загрози озимим культурам.
Все залежатиме від того, в якому стані вийдуть озимі культури після перезимівлі. Зрозуміло, що рослини втратять частину листового апарату незалежно від культури. Дані листки будуть слугувати джерелом розвитку хвороб, може утворитися кірка. Рослини, втративши частину листового апарату, будуть ослабленими. Також результати обстежень вказують на заселення озимих культур шкідниками.
Тому навесні, в фазу відновлення весняної вегетації, необхідно провести розпушування ґрунту ротаційною бороною, фунгіцидний та інсектицидний захист озимих.
Фаза відновлення весняної вегетації є дуже важливим періодом у вирощуванні озимих культур. У цей час рослини потребують не лише захисту від хвороб і шкідників, а й підживлення макро- і мікроелементами. Від того, наскільки надійним та ефективним буде захист, залежить подальший розвиток культури та її майбутня врожайність. Отже, що рекомендується для цього періоду:
Якщо зима буде суворою, то загинути може навіть найбільш чудовий на сьогоднішній день посів, і необхідно буде пересівати поле. Звісно, ймовірність вимерзнути більша у ріпаку пізніх строків сівби та пшениці, ячменю, жита, які знаходяться у фазі 2-3 листки.
Юрій Баранчук, менеджер агродепартаменту LNZ Group