Комах-запилювачів багато, але є бджоли. Загроза отруєння бджіл пестицидами, або хімічний токсикоз

Комах-запилювачів існує маса, однак саме бджоли виконують левову частку обсягу запилення сільгоспкультур. Вона настільки висока, що без бджіл запилення не було б. Так, наприклад, за даними вітчизняних учених, на порічках бджоли становлять 72% усіх комах-запилювачів, на суниці — 75%, на смородині — 81%, на аґрусі — 95%, а на малині серед комах-запилювачів зафіксовані лише бджоли. На лохині бджоли складають 89% усіх зафіксованих комах-запилювачів, а оси — лише 5%. А кількість і маса ягід на запиленні джмелями не надто відрізнялась від лохини на самозапиленні.

Отже, можна сміливо зробити висновок, що бджоли відіграють важливу роль у сільському господарстві. Перелітаючи з однієї квітки на іншу, вони забезпечують перехресне запилення, необхідне для розмноження більшості квіткових рослин. Наявність пасіки поблизу поля чи саду значно збільшує показники врожайності.

Але в умовах широкого застосування хімічних препаратів у сільському господарстві все гострішою стає проблема охорони і захисту бджіл від отруєнь. Неконтрольоване застосування пестицидів, особливо на медоносних культурах, може призвести до масової загибелі бджіл та інших корисних комах, які є запилювачами цих культур.

Переважно отруєння спостерігається у весняно-літній період під час масових обробок сільськогосподарських посівів, зазвичай під час цвітіння ріпаку та соняшнику.

У період інтенсивного використання інсектицидів на посівах медоносних рослин виникає загроза отруєння бджіл пестицидами, або хімічний токсикоз, що є результатом грубих порушень правил і санітарних вимог застосування пестицидів як сільгоспвиробниками, так і пасічниками, які розміщують пасіки на присадибних ділянках, та тих, що прибувають на кочівлю з вуликами. Токсикози бджіл виражаються в ослабленні бджолосімей, зниженні їхньої продуктивності та масовій загибелі, що надає великих збитків бджолярам. В Україні, яка тримає першість за експортом меду до Європи, ця справа не надто прибуткова для пересічного пасічника.

Відповідно до статей 30 та 37 Закону України «Про бджільництво», фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин (ЗЗР) для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше ніж за 3 доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких розташовані на відстані до 10 км від оброблюваних площ. При цьому необхідно вказати:

1. точну дату обробки;
2. територію і культури;
3. назву препарату;
4. форму і методи застосування;
5. ступінь токсичності та строки ізоляції бджіл.

Враховуючи токсичність всіх пестицидів для бджіл, обприскування сільськогосподарських культур, які є медоносами, потрібно проводити у фазу бутонізації до цвітіння. 

Обробки нектароносів проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові (до 10:00) та вечірні (18:00-22:00) години. Допускається проведення їх у денний час у похмуру погоду. 

Найчастіше отруєння бджіл відбуваються у весняно-літній період за масової обробки посівів і садів під час застосування методу авіації.

Згідно з підпунктом 5.26 пункту 5 «Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» забороняється проведення авіаційних обробок пестицидами всіх груп токсичності з метою боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, лісових та інших угідь, які розташовані ближче:

• 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;

Для попередження зносу пестицидів хімічну обробку рослин проводять за швидкості вітру 3 м/сек (для дрібнокрапельного) і 4 м/сек (для крупнокрапельного обприскування), під час застосування аерозолю швидкість вітру не повинна перевищувати 2 м/сек. Висота польоту літака повинна бути мінімальною (не більше 3 м над об’єктом обробки).   

Після закінчення строку детоксикації рослин відкривають льотки у 1-2 сім'ях: якщо протягом 2-3 годин льоту ознаки отруєння у бджіл не проявляються, відкривають льотки у всіх сім'ях. Вивезення пасік на період обробок до іншого місця медозбору відбувається на період 5 діб і більше.

Але, як показує досвід, у деяких випадках отруєння бджіл відбувається і за дотримання правил обробітку, наприклад:

• оброблювана неквітуча культура знаходиться поруч із квітучими медоносами;
• знесення пестицидів з обробленої площі на сусідні медоносні угіддя;
• нерідко отруєння бджіл наступає при споживанні рос із листя або міжвузля.

Тому на перше місце потрібно ставити правильний вибір пестициду. В першу чергу слід підбирати такі препарати, які містять діючі речовини, що під час контакту з бджолою не завдадуть їй шкоди. 

Для прикладу, в лінійці агрохімікатів бренду DEFENDA від компанії LNZ Group є такі продукти, які безпечні для бджіл:

• інсектицид Атік. Діюча речовина — ацетаміприд, 200 г/кг. Препарат можна застосовувати на ріпаку у період цвітіння культури проти ріпакового квіткоїда та прихованохоботника.
• Якщо потрібно поборотися зі шкідниками у період цвітіння не тільки на ріпаку, а й на соняшнику, можна використовувати інсектицид Синерид із діючою речовиною тіаклоприд, 240 г/л.