Уже багато років соняшник залишається провідною олійною культурою в Україні завдяки своїй високій рентабельності. Це сприяє постійному зростанню площ його посівів, адже в умовах сучасного агровиробництва головним пріоритетом для фермерів є досягнення стабільних фінансових результатів.
Вирощування більш рентабельних культур, зокрема і соняшнику, призводить до зменшення набору сільськогосподарських культур у сівозміні. Така обмеженість призводить до накопичення в ґрунті різних діючих речовин засобів захисту рослин, які надалі можуть мати фітотоксичну дію на наступну вирощувану культуру. І соняшник у цьому випадку — не виняток.
Під час планування висіву соняшнику варто звернути увагу на історію конкретного поля за попередні роки: що сіяли та які препарати застосовували. Адже є певні продукти, які мають обмеження по сівозміні, але навіть це не завжди зупиняє агровиробника від посіву соняшнику. Його висівають, і потім спостерігається на рослинах фітотоксичність, яка проявляється у деформації та покрученості листків, рослини можуть зупинятися в рості або взагалі може відбуватися повне їх відмирання.
Наступним найбільш поширеним чинником прояву фітотоксичності на соняшнику є використання засобів захисту рослин поза регламентом їх застосування. Це більше стосується гербіцидів. Оскільки їх неправильне застосування має негативний вплив на культурну рослину, відбувається пригнічення росту та розвитку, що в майбутньому впливає на кількість і якість отриманого врожаю.
Фітотоксичність на соняшнику
Плануючи гербіцидний захист соняшнику, необхідно брати до уваги також ґрунтово-кліматичні умови вирощування. Насамперед це буде впливати на вибір ґрунтових гербіцидів. Залежно від зволоженості регіону вирощування та гранулометричного складу ґрунту визначається ефективність роботи обраної діючої речовини, тим самим нівелюючи фітотоксичний вплив на соняшник.
Для прикладу, продукти бренду DEFENDA, які представлені здебільшого однокомпонентними препаратами, дають змогу обрати перелік ефективних діючих речовин відповідно до зони вирощування.
Так, препарат Сахара з діючою речовиною ацетохлор, 900 г/л набув популярності в південних регіонах нашої країни, де через низький рівень зволоженості проявляє свою високу ефективність контролю бур’янів та знижує рівень фітотоксичного впливу на культурну рослину, тоді як за прохолодної погоди та високої вологості ґрунту може проявляти фітотоксичну дію на культуру.
Доволі часто спостерігається фітотоксичний вплив на рослини соняшнику від внесення страхових гербіцидів. Основна проблема появи цього негативного впливу — неправильний регламент застосування обраних продуктів, а саме: коли рослини соняшнику переростають необхідні фази, в які можна було працювати. Більшою мірою це стосується застосування грамініцидів — страхових препаратів для контролю злакових бур’янів.
Зазвичай компанії-виробники засобів захисту рослин не вказують в описах грамініцидів, у які саме фази вносити препарати, а рекомендують обприскування посівів незалежно від фази розвитку культури. З власного досвіду та досвіду більшості агровиробників встановлено, що внесення грамініцидів у пізні фази призводить до сильного фітотоксичного впливу на соняшник — кошик не формується. Тому найбільш ефективне використання даних продуктів у фазу 2–3 пари справжніх листків за температури повітря на момент внесення +10-25°С та достатньої кількості вологи в ґрунті.
Водночас, зважаючи на нинішні погодні флуктуації, оптимальні умови для внесення грамініцидів складаються досить рідко, але все ж варто дивитися на фазу розвитку рослин соняшнику, щоб вони не перебували в стресі, та дотримуватися температурного режиму під час внесення.
Отже, під час вирощування соняшнику для уникнення фітотоксичної дії на рослини, а це частіше за все відбувається після внесення гербіцидів, необхідно дотримуватися регламентів застосування препаратів. Адже правильність виконуваних дій є запорукою позитивного впливу на майбутній урожай.
Сергій Уваров, менеджер з розвитку агротехнологій у північно-східному та західному регіоні LNZ Group