«Випічка хліба — моя пристрасть. Вчився на інженера-технолога харчової промисловості. Але все життя працював у торгівлі. Та допоміг локдаун. Коли всі сиділи вдома, захотілося пекти хліб, — розповідає Андрій Феофілов свою хлібопекарську історію. — Спершу пік простий хліб — не багет і не чіабату. Випікав у домашній духовці, винятково для себе. Потім увійшов у смак, процес почав захоплювати».
Спочатку з'явилися 10, далі — 20 клієнтів у Черкасах. Вікторія завела сторінку у Фейсбук та Інстаграмі. Пішли читачі, а потім і покупці.

«Наважитися пекти хліб було важко, — каже Вікторія. — Бо хліба в нас повно, конкуренція шалена. Це як у Тулу їхати зі своїм самоваром. Але ми вирішили спробувати».
Феофілови випікають оригінальний хліб на материнській заквасці. Це коли у складі — лише вода і борошно, в яких згодом природнім способом утворюються бактерії.
Андрій каже, що випікання хліба — це не естетичний процес чи якийсь плід натхнення. Це більше математика, довгий процес підрахунків, ферментизації, піднімання тіста. Але, на відміну від хлібопекарських дріжджів, в процесі повільно розкривається все цінне, що є в хлібові.

«Спочатку Андрій працював сам. Але потім я зрозуміла, що потрібна моя допомога, — розповідає Вікторія. — Хліб печемо тричі на тиждень. Андрій у роботі весь час — до 15 годин на добу. Якби щодня, просто не впоралися б». Ще й розвозить хліб сам у Черкаси — за 10-15 кілометрів. Буває, і в 11 вечора везе».
Спочатку подружжя мріяло про все вітчизняне — воду, борошно. З водою пощастило — після аналізу води з місцевоїсвердловини виявилося, що вода якісна. Гірше було з борошном. «В Україні просто немає якісного хлібопекарського борошна. Для чіабати купуємо італійське фірми «Паста Белла». Кажуть, коли його завозять, то прикордонники дивуються. Мовляв, а ви впевнені, що Україні треба ваше борошно?. Виявилось, в Україні вирощують замало сортів пшениці. І більшість її — фуражна», — каже жінка.

Зараз пекарня вийшла на рівень самоокупності — 50 хлібин на день. Вікторія мріє, коли обсяги виробництва сягнуть хоча би 200 проданих хлібів щодня.
«Задумуємося про свою пекарню. Сподіваюся, восени реалізуємо цей задум. Туди візьмемо на роботу ще одного пекаря й кондитера. Бо перетворити хату на пекарню — важко. Хоча запах приємний», — жартує підприємиця.
Хлібина в пекарні Феофілових на 500 грамів коштує 45-50 гривень, 300-грамовий багет — 35 гривень. 200-грамова чіабата — 30 (з доставкою).

Зараз подружжя постачає ще хліб у дві родини. Вони на сторінці у Фейсбук описують смак і свої відчуття. Порівнюють із магазинним хлібом, який їли раніше.
«Зараз люди дбають про своє здоров«я. В нашій буханці менше глютену, бо вона на природній заквасці. Наші булочки і наш хліб можна їсти тим, хто сидить на дієті. Від нього не потовстішаєш, — розмірковує Вікторія. — Є й у Черкасах зразок — пекарня, де люди реально роблять смачні речі. Мріємо повторити їхній успіх».
AgroPortal.ua за матеріалами Ukrinform.ua

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

ALVIVA GROUP у січні – червні 2026 року збільшила експорт продукції бренду «Київхліб» порівняно з аналогічним періодом минулого року на 33% у грошовому еквіваленті.

Підприємство «ДиканькаМлин» завершило черговий етап модернізації у партнерстві зі швейцарською компанією Bühler. На виробництві запустили автоматизовану систему мікродозування, яка забезпечує точне внесення у борошно сухої клейковини, вітамінів та інших мікрокомпонентів.

Черкаська область надає фінансову підтримку на безповоротній основі фермерським та сімейним фермерським господарствам, які вирощували у 2026 році овочі борщового набору.

Після повномасштабного вторгнення росії сім’я Нагорних переїхала з Києва в село Заболоть — на Житомирщину. Тоді не було розуміння, що робити далі. Але давня мрія мати власний млин втілилася в життя на новому місці та знайшла підтримку в громаді.

Сумарне виробництво борошна у 2025/26 МР в Україні залишилось на рівні попереднього сезону.

СТОВ «Агроко» (Черкаська обл.) розпочало будівництво нового корівника на 800 голів із системою крос-вентиляції.

Відомий співак Святослав Вакарчук відвідав Групу компаній АГРОТРЕЙД на Чернігівщині.

Цього сезону в Україні виробництво жита складатиме приблизно 246 тис. т. Зерно йде переважно на внутрішнє продовольче споживання (виробництво житнього хліба), а також частково використовується як кормова база. Потреба внутрішнього ринку складає 245 тис. т.

Одна з найбільших торговельних мереж Іспанії Carrefour почала продавати українські продукти харчування.

Луганщина, за словами співвласника пасічного господарства «Конюшина» Олексія Конюши, була одним із провідних регіонів у галузі бджільництва в Україні. Це область із сприятливими природними умови для медозбору завдяки великій кількості медоносів.