Тож Житомирська область поступово закріплює за собою реноме краю ягідних фестів. До вже відомих фестивалів — «Брусвяна-Україна» в Брусилівському, малини — у Малинському районі, свята чорниці в Олевську додався ще один — полуничний.
«Мабуть, Бог так дав, що ми вирощуємо полуницю. У селі цим займаються всі. У людей під ягодами площі від 3 до 50 соток. У середньому одне домогосподарство обробляє 10 соток полуниці. Колись казали, що господар поганий, як не має вдома корови. А тепер у нас всі дивуються, як господарювати без ягід. Можна не вирощувати картоплю, буряки, цибулю, а полуниця має бути обов’язково. Для більшості людей це вже звичка, але хтось із цього має і додатковий заробіток», — каже Високопічський сільський голова Анатолій Маслов.

Він додав, що у день фестивалю частина тих, хто вирощує полуницю, не змогли прийти, бо в сонячну погоду пішли збирати урожай, адже дощі цього року добряче заважають. Утім, купити ягід і посмакувати десертами було в кого, адже на фестиваль з’їхалися учасники з районів та об’єднаних громад області, а також з інших регіонів.
«Коли ми хотіли зробити свято, шукали цікаву родзинку по всьому Житомирському району, і нею виявилася полуниця. Цей фестиваль організували для того, аби його гості відчули радість і задоволення від життя. Проводимо його саме тут, бо Висока Піч — це полуничний край. До нас приїхали учасники з Рівненської, Закарпатської, Полтавської, Миколаївської, Львівської, Київської, Івано-Франківської областей. Перший фестиваль полуниці набирає обертів, і думаю, що в майбутньому він стане всеукраїнським святом», — розповів голова Житомирської РДА Сергій Микитюк.

Локації фестивалю розгорнули біля місцевого будинку культури, що оточений сосновим лісом. На день центр села перетворився на ягідний рай, гостей якого навіть пригощали шампанським із полуницею.
Покупцям на фесті пропонували полуницю сортів Чарлі, Гран-1, Полк, Кардинал, Польська, Французька по 20-30 грн за кілограм. Такі ж ціни в день фестивалю були на ягоди і в Житомирі. Проте продавці переконують, що їхня полуниця місцева й екологічно чиста, а на міських ринках продають привезену з інших областей.
Учитель Олександр Жабровець живе і працює у Високій Печі, а свої 30 соток полуниці обробляє у сусідньому Романівському районі.
«Ми продаємо ягоди оптом, возимо у Житомир і Київ. Такий фестиваль дає можливість зробити рекламу своєї продукції. Цього сезону збирати полуницю нам заважають дощі, але бували роки, коли вона пересихала від спеки. Покупці стверджують, що перші ягоди кислі, і я це визнаю, бо їм мало сонця і забагато вологи. За тиждень-півтора, як минатиме сезон, вони будуть дрібніші, але солодкі, як мед», — каже Жабровець.

Чоловік нарікає на заготівельників, які на оптовому ринку знижують ціну на полуницю до 10 грн, і люди просто змушені її здавати. Це невигідно, бо ж ягоди вимагають неабияких зусиль упродовж всього року, крім зими. Найскладніше — це боротьба з бур’янами, яка починається весною і продовжується після збору урожаю аж до осені.
Олександр Жабровець акцентує, що свою полуничну плантацію не обробляє хімікатами. У міжряддях із бур’янами йому допомагає справлятися міні-культиватор. Натомість рядки сапає дружина, а їй на допомогу доводиться наймати людей.
Тетяна Іжак привезла на фестиваль свою полуницю із села Карвинівка Романівського району, де має плантацію 10 соток. За словами жінки, найбільші вороги ягід — це мороз, посуха, дощі, а ще супермаркети, які продають імпортовану полуницю і знижують попит на домашню.

«Коли починається сезон, треба насамперед наїстися полуниці досхочу, пригостити родичів, які її не вирощують, і обов’язково наварити вареників та компоту, бо потім за роботою на це не буде часу. Зазвичай на зиму я заморожую ягоди і готую з них варення, бо маю багато дітей та онуків, а ще роблю ягідну наливку», — ділиться продавчиня.
Гості фестивалю, окрім свіжих ягід, мали змогу спробувати пироги, рогалики, кекси, тістечка, торти, йогурт, желе, компот і вино з полуниці.
На фестивальній сцені упродовж дня тривали виступи місцевих колективів та ярмарок майстрів, які продавали сувенірну продукцію, вишиванки, іграшки та солодощі. Крім того, на фестивалі провели конкурси на найкращу композицію з полуниці, найсмачніші страву та напій із ягоди і найкращий дитячий костюм на полуничну тематику.

Організатори заходу впевнені, що він має перспективи і наступного разу буде ще масштабнішим. Вразити чимось жителів наближеного до обласного центру району непросто, але на перший фестиваль полуниці з Житомира організували додаткові транспортні маршрути до Високої Печі, адже гостей приїхало багато.
AgroPortal.ua за матеріалами Ukrinform.ua

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Гідропонна ферма Green Clover на Хмельниччині сьогодні вирощує до 40 кг базиліку на тиждень. За наявності великого покупця підприємство готове розширити виробництво до 200 кг на тиждень.

Виробник Green Clover із Хмельниччини почав переробляти надлишки базиліку, вирощеного на власній гідропонній фермі, на соус песто.

Близько 40 юридичних і фізичних осіб сформували тепличний кластер у Хмельницькій області з метою переходу від хаотичного виробництва до системного ринку.

Green Clover — гідропонна ферма на Хмельниччині, де вирощують базилік. Сьогодні її потужності дозволяють отримувати до 40 кг свіжої зелені на тиждень. Та лише вирощуванням тут не обмежилися: частину базиліку сушать і переробляють на пудру, а з надлишків свіжої зелені почали виготовляти українське песто. Експериментують і з іншими продуктами — нещодавно зробили тестову партію в’ялених томатів із базиліком.

Сучасний агровиробничий комплекс із 10 га теплиць для гідропонного вирощування полуниці продають на Київщині за €9,8 млн.

Ягідна галузь доводить свою конкурентоспроможність навіть під час війни, адаптуючись до міжнародних вимог та виходячи на нові ринки. Проте залишається відкритим питання відповідності нормам продукції з приватного сектору.

Урожай полуниці відкритого ґрунту в Німеччині 2026 року став найменшим за 31 рік.

Одна з найбільших торговельних мереж Іспанії Carrefour почала продавати українські продукти харчування.

Луганщина, за словами співвласника пасічного господарства «Конюшина» Олексія Конюши, була одним із провідних регіонів у галузі бджільництва в Україні. Це область із сприятливими природними умови для медозбору завдяки великій кількості медоносів.

Ціле літо Вадим Жигун прожив у сільській хатині на Полтавщині та займався пізнанням травництва. Зранку йшов у поле та збирав трави, в обід розвішував їх під стріхою або на горищі, а ввечері — експериментував зі зборами та читав книги про лікарські трави.