Як правильно доїти форель

Левон Тертерян самотужки вичистив кар’єр, куди селяни зносили відходи, та започаткував рибне господарство, за яким пильнує і вдень, і вночі.

«Тільки-но починає світати, обходжу водоймища, інкубатори, в яких риба проходить усі стадії розвитку — від ікри і нересту до кондиційної готовності, — розповідає Тертерян. — Ми працюємо на основі передових технологій: використовуємо систему зворотного водопостачання, бо форелі потрібна проточна вода. Необхідно уважно стежити і за температурою води, вчасно розселяти рибу по спеціальних різних водоймах, дбати, щоби вона не захворіла, бо, як правило, тоді вона не виживає, годувати чотири рази на день (взимку двічі) спеціальними кормами — польськими та французькими, бо якісних вітчизняних просто немає».

Зараз Левон Тертерян — колишній військовий, інженер за професією, який заочно закінчив технікум сільського господарства, — розводить сім видів форелі, а також вирощує осетра. 

«Здобуті знання особливо стали в пригоді на початку, коли планували та споруджували об’єкти: я викупив землю, обладнав декілька водних рукавів, збудував два будинки, зробив розплідник, — згадує підприємець. — Рибництву вчився на власному досвіді, опановував ще й ветеринарію — довелося співпрацювати з львівськими фахівцями, бо професія іхтіолога, рибного ветеринара, у наш час не надто популярна».

Для того щоби риба була готова до столу, з нею треба «поняньчитися» 14-15 місяців, зауважує підприємець. «Потрібно багато водойм, щоб кожен вид риби тримати окремо, розділяти її за віком і розміром, — пояснює рибовод. — Форель — це хижак, меншу від себе особину вона просто знищить, окремо необхідно тримати й маточне поголів’я — це рибини-ветерани, найкраще вони плодяться у віці від двох до шести років».

У інкубаторі знаходиться багато ванночок із червонуватим вмістом. «Форель у штучно створених умовах не може нереститися, — розповідає підприємець. — Коли приходить час, кожну рибину потрібну брати в руки окремо і ніжно погладжувати, щоби випустила ікринки».

Коли у ікринки з’являється хвостик, це свідчить про те, що рибка вже народилася, продовжує рибовод. «Ще понад три тижні рибок не можна випускати на велику воду — у цей час вони харчуються власною плоттю, — розповідає Левон Тертерян. — Потім, за технологією, коли мальки важать два грами, їх потрібно розділяти, після того як риба набирає сто та двісті грамів, її розселяють».

Левон Тертерян власним коштом випускає вирощеного малька у місцеві річки. «Я намагаюсь зарибити місцеві річки фореллю, — зізнається підприємець. — Цієї риби меншає, їй важко виживати в таких варварських умовах — гірські повені, браконьєри, лісова техніка…»

У форелевому господарстві працюють Левон Тертерян з дружиною Світланою, яка родом із Буковини, дорослий син та семеро працівників на постійній основі. В особливо складних ситуаціях запрошують ще трьох. Власний будинок підприємець побудував біля водойм, щоб було зручніше працювати, і зміну собі готує: донька навчається в аспірантурі Інституту водного господарства в Києві, син — на біологічному факультеті Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича на біотехнолога.  

Власник форелевого господарства також фінансово підтримує розвиток села Банилова. «Нещодавно підприємець виділив на потреби села 50 тис. грн, — каже сільський голова Василь Соломко. — Як колишній спортсмен Левон Аршамович створив у селі гарні умови для занять різними видами спорту: є зал для бодібілдінгу, можливості для занять волейболом, футболом — тепер місцеві хлопчаки радують спортивними успіхами, посідають перші місця на обласних змаганнях». 

AgroPortal.ua за матеріалами Ecotown.com.ua