Врятувати країну від сміття і робити посуд з кукурудзи — про таке давно мріяла Ольга Коваль з чоловіком. Два роки тому задум вдалося втілити в життя.
«Якщо посуд потрапить до компостної ями, то розкладеться на біорозчинну продукцію — ну, і в біодобриво. Це кукурудзяний крохмаль — 80%, все інше — додаткові інгредієнти. Ніякого додавання хімічного там немає», — розповіла Коваль.
Тарілки, стаканчики і столові прибори з кукурудзяного крохмалю коштують на кілька копійок дорожче за пластикові. Зараз Ольга шукає інвесторів, адже на виробництво екопосуду потрібно півмільйона доларів.
А Ілля Кичук мріє, що одноразові зубні щітки з пресованої целюлози, якими користуються в багатьох європейських і американських готелях і в'язницях, замінять пластикові.
«Готелів у світі двісті тисяч. Кожен день викидається 6 тонн одноразових щіток. Якщо ми будемо з цим боротися, ми скоротимо викид і СО2, і пластика в океан», — розповів розробник.
Цей винахід Іллі та його колеги Дарини увійшов у ТОП-5 кращих еко-стартапів світу. У червні вони привезли нагороду з Німеччини — і вже знайшли першого замовника. Показати екологічні ініціативи українських винахідників за кордоном допомагають Роман Зінченко з братом.
«Дуже часто ми бачимо такий ефект відкриття: «Ой, ми не знали, що у вас багато всього», і це не може не тішити, але нам треба працювати над «огранюванням алмазів». Є місток між екологічними талантами і підприємництвом, і коли ми цей місток повністю побудуємо, то, думаю, що ми побудуємо в Україні нову економіку, і наш зелений ВВП активно рухатиметься вперед», — розповів координатор Української мережі енергетичних інновацій Роман Зінченко.
AgroPortal.ua за матеріалами Ukrcwm.com

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

В умовах воєнного стану, коли перебої з енергопостачанням загрожують безперервності виробництва, біогаз може стати для тваринницьких і птахівничих підприємств додатковим джерелом електроенергії та тепла.

Кабінет Міністрів України на засіданні 30 вересня схвалив Дорожню карту впровадження екологічних, соціальних та управлінських (ESG) підходів та інструментів сталого фінансування.

Міжнародна виставка EuroTier 2026 відбудеться 10–13 листопада у Ганновері, Німеччина. У 13 павільйонах понад 2,1 тис. експонентів із 55 країн представлять технології та рішення для професійного тваринництва.

Верховна Рада України 16 вересня ухвалила за основу з доопрацюванням положень проєкт закону України про обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів (реєстр. №15352).

Одна з найбільших торговельних мереж Іспанії Carrefour почала продавати українські продукти харчування.

Луганщина, за словами співвласника пасічного господарства «Конюшина» Олексія Конюши, була одним із провідних регіонів у галузі бджільництва в Україні. Це область із сприятливими природними умови для медозбору завдяки великій кількості медоносів.

Ціле літо Вадим Жигун прожив у сільській хатині на Полтавщині та займався пізнанням травництва. Зранку йшов у поле та збирав трави, в обід розвішував їх під стріхою або на горищі, а ввечері — експериментував зі зборами та читав книги про лікарські трави.

Десять років тому на українському ринку з’явилися перші крафтові гострі соуси, які здивували смакові рецептори найбільших гурманів. Дніпропетровському бренду Mr.Caramba вдалося утримати лідерські позиції у своїй ніші — до сьогодні соуси продаються у мережі «Сільпо» по всій Україні.

Десять років волинська компанія «Шанс Вік» займається заготівлею та експортом дикорослих трав і ягід. Але бажання створити свій продукт вилилося пів року тому у бренд органічного чаю Travka.