Врятувати країну від сміття і робити посуд з кукурудзи — про таке давно мріяла Ольга Коваль з чоловіком. Два роки тому задум вдалося втілити в життя.
«Якщо посуд потрапить до компостної ями, то розкладеться на біорозчинну продукцію — ну, і в біодобриво. Це кукурудзяний крохмаль — 80%, все інше — додаткові інгредієнти. Ніякого додавання хімічного там немає», — розповіла Коваль.
Тарілки, стаканчики і столові прибори з кукурудзяного крохмалю коштують на кілька копійок дорожче за пластикові. Зараз Ольга шукає інвесторів, адже на виробництво екопосуду потрібно півмільйона доларів.
А Ілля Кичук мріє, що одноразові зубні щітки з пресованої целюлози, якими користуються в багатьох європейських і американських готелях і в'язницях, замінять пластикові.
«Готелів у світі двісті тисяч. Кожен день викидається 6 тонн одноразових щіток. Якщо ми будемо з цим боротися, ми скоротимо викид і СО2, і пластика в океан», — розповів розробник.
Цей винахід Іллі та його колеги Дарини увійшов у ТОП-5 кращих еко-стартапів світу. У червні вони привезли нагороду з Німеччини — і вже знайшли першого замовника. Показати екологічні ініціативи українських винахідників за кордоном допомагають Роман Зінченко з братом.
«Дуже часто ми бачимо такий ефект відкриття: «Ой, ми не знали, що у вас багато всього», і це не може не тішити, але нам треба працювати над «огранюванням алмазів». Є місток між екологічними талантами і підприємництвом, і коли ми цей місток повністю побудуємо, то, думаю, що ми побудуємо в Україні нову економіку, і наш зелений ВВП активно рухатиметься вперед», — розповів координатор Української мережі енергетичних інновацій Роман Зінченко.
AgroPortal.ua за матеріалами Ukrcwm.com

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Ефективно знизити ризик масштабних лісових пожеж можна лише завдяки переходу від реагування до запобігання, зосередивши політику на підвищенні стійкості екосистем і комплексному управлінні ландшафтами.

У більшості річок на території України зберігається стійке маловоддя, а на окремих водних об'єктах фіксують історично низькі рівні води. Найскладніша ситуація спостерігається в річках Карпатського регіону, притоках Середнього Дніпра, Прип'яті та Південного Бугу.

У Лондоні відкриють першу у світі громадську сауну, яка працюватиме на біогазі, отриманому з харчових відходів місцевих жителів. Проєкт є частиною екологічної ініціативи із розвитку міського фермерства та циркулярної економіки.

Органічні ферми з вільним вигулом курей генерують майже вдвічі більше викидів парникових газів на кілограм яєць, ніж традиційні птахофабрики, обладнані клітковими системами.

Територіальні громади в Україні отримали повноваження щодо розпорядження ставками.

Одна з найбільших торговельних мереж Іспанії Carrefour почала продавати українські продукти харчування.

Луганщина, за словами співвласника пасічного господарства «Конюшина» Олексія Конюши, була одним із провідних регіонів у галузі бджільництва в Україні. Це область із сприятливими природними умови для медозбору завдяки великій кількості медоносів.

Ціле літо Вадим Жигун прожив у сільській хатині на Полтавщині та займався пізнанням травництва. Зранку йшов у поле та збирав трави, в обід розвішував їх під стріхою або на горищі, а ввечері — експериментував зі зборами та читав книги про лікарські трави.

Десять років тому на українському ринку з’явилися перші крафтові гострі соуси, які здивували смакові рецептори найбільших гурманів. Дніпропетровському бренду Mr.Caramba вдалося утримати лідерські позиції у своїй ніші — до сьогодні соуси продаються у мережі «Сільпо» по всій Україні.

Десять років волинська компанія «Шанс Вік» займається заготівлею та експортом дикорослих трав і ягід. Але бажання створити свій продукт вилилося пів року тому у бренд органічного чаю Travka.