Гроші на емоціях
Букет проти борщу
Білі стіни і такого ж кольору ящики замість стелажів. У центрі — стіл. Це всі меблі живої майстерні «Лійка». Лілія Бервецька — власниця й розробник букетів із тараньки, ковбаси, ягід і часнику — стоїть за столом і нарізує папір для обгорток.
«Фрилансери допомагають тільки на великі замовлення і під свята. В інші дні — сама. Щоб побудувати бізнес, треба на всьому заощаджувати. Стіл зробив чоловік. За ним працюю, за ним проходять майстер-класи. Але, якщо чогось не вмієш, дешевше найняти спеціаліста, ніж псувати матеріали», — радить вона.
Починала працювати вдома. Букети продавала через соцмережі. Ще не минуло й року, а вже відкрила офіс на Печерську й планує наймати робітників на постійній основі. Каже, що така швидкість — це шок і закономірність водночас.
«Сьогодні дуже легко почати займатися тим, що любиш і вмієш. Питання лише в якості продукту. Перший крок — це тестові вироби. Даруєте друзям й бачите реакцію. Виставляєте у соцмережі. Зробила 8 різдвяних вінків, і їх купили. І не тільки друзі, а й незнайомці. Перший овочевий букет склала 1 червня мамі на день народження. Цю дату вважаємо стартом «Лійки». Зрозуміла, що можна цим займатись у форматі бізнесу, коли постало питання: ставити в холодильник борщ чи букет?» — сміється Лілія.
Власна формула
Холодна кімната для квітів — це у магазинах. Часто їх зберігають дома в холодильнику. Купують на оптових базах. Мінімальна кількість — 10 квіток одного виду.
«Щоб вийти в плюс при таких закупівлях, треба обслужити весілля, корпоратив. Якщо складаєш по букету — добре, коли в нуль виходиш. Багато квітів псується. З овочами, фруктами нема таких проблем. Замовили — пішла, купила будь-що і навіть одну штуку. Ну і брак можна з’їсти. Поки навчились красиво розкривати гранати, всіх родичів ними забезпечили. Так само з м’ясом — з’їдаємо всі залишки», — додає власниця міні-бізнесу.
У сусідній кімнаті комора — декор про запас й два вживаних, але до блиску відмитих домашніх холодильники. В одному — овочі, в іншому — м’ясо, ковбаси, шинка, балик. Якщо замовляють, то й хамон. Готовий букет, в якому півтора кілограми м’яса, перець, часник й інші інгредієнти, коштує від 550 до 650 гривень.
«У мене є формула: скільки коштують продукти, стільки ж беру за роботу. Універсальний підхід до оцінки будь-якого хенд-мейду. Можна й дорожче, але робота не може коштувати менше, ніж матеріали», — радить Лілія.
За доставку — окрема платня. Нею займається чоловік Лілії — Богдан, якого вона жартома називає «рабом Лійки». Хоча він телепродюсер. Лілія — театрознавець.
«Чоловік — це мозок, серце й мускули майстерні. Він вигадав її назву, на ньому закупівлі й доставка. Продукти купуємо щодня під замовлення. Кожен букет треба везти окремо, бо важкі. Рекордним був 20-кілограмовий. Складала його 2 години», — пояснює Лілія.
Ефект «вау»
Їстівні букети замовляють креативні люди зі смаком. Часто беруть колективи своїм керівникам. Тим, в кого все є і кого важко чимось здивувати.
«Червоні перці, часник, гарний хамон і ефект «вау». Потім кажуть: «Шеф був у шоці, радів, що капець». 15 хвилин слави тому, хто будь-куди прийде з таким букетом, гарантовано. Потім з ним фоткаються та їдять. Можливо, тому велика частка постійних клієнтів — чоловіки», — розмірковує Лілія.
Для неї головне, що люди їдять її букети. Свіжі й смачні продукти — це те, що захищає від конкурентів.
«Наша ідея не нова і ми не перші. Тільки-но відкрилися, друзі щотижня по кілька посилань скидали на аналогічні майстерні. Але конкурентами їх не вважаю. Якісний продукт буде себе продавати завжди. Тому пробую все, що купую. Якщо я, наприклад, не люблю сала, то я з ним і не працюю. Не розумію, яке смачне і як вибрати якісне», — додає власниця.
Інтуїція — компас жіночого бізнесу
«У сезон на ринку суперпродукти. Кращі, ніж в маркетах. Мої улюблені постачальники — це бабусі з базару. Знайомлюсь, розмовляю, бережу їхні телефони. У них беру великі яскраві овочі, свіжі й сушені трави», — продовжує Лілія.
Оберемки різнотрав’я й лавра стоять на полицях із ящиків. Подекуди справжні гарбузи.
«Взимку скуповувала у бабусь калину. Йшли «на ура» вітамінні букети з лимону, імбиру, кориці, калини й ложки для меду. Брали навіть артистам їхні шанувальники»,— пригадує вона.
Серед зими дивували букетами з полуниці. Знайти ягоди не проблема. Перед Новим роком полуницю купували по 40 гривень за півкіло. Інколи таку ціну платять навіть влітку, щоб купити велику красиву ягоду.
Кажуть, займайся своїм хобі — і не будеш працювати. Лілія зрозуміла, що це не так, коли зайнялась тим, що подобалось. Завжди є те, що подобається, і те, що просто треба зробити.
«Після закінчення інституту Карпенка-Карого Київ мені не пішов. Працювала на телебаченні, в театрі, але повернулась додому, до Івано-Франківська. До декорування завжди мала хист, тому приятелька попросила оформити їй весілля. Всім сподобалося. Років три декорувала й складала квіткові букети як фрилансер. Повернулася до Києва», — пригадує Лілія.
Дводенні курси в Харкові — це вся її освіта флориста. Решта — Інтернет. А швидкість й акуратність у будь-якій роботі приходять із досвідом й практикою.
«Все, що задумую, спочатку роблю сама. Відпрацьовую техніку. Потім показую своїм фрилансерам. Все виконую інтуїтивно. Не вистачало знань з організації й ведення бізнесу — послухала онлайн-лекції. Кращі варіанти — їхати вчитися за кордон. Зараз для мене це дорого. Дешевше Росія, але нема впевненості, що там навчать більшого, ніж я вже досягла», — впевнено каже Лілія.
Впевненість — це ще одна умова, щоб зі свого хобі зробити власний, нехай маленький, але успішний бізнес.
Мирослава Соколова, AgroPortal.ua